Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Українська культура другої половини XVII—XVIII ст.

Українська культура другої половини XVII—XVIII ст.

Назва:
Українська культура другої половини XVII—XVIII ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,58 KB
Завантажень:
62
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
Українська культура другої половини XVII—XVIII ст.
План
1. Умови розвитку української культури в цей період. Вплив української культури на російську.
2. Освіта, наука. Розвиток медичних знань.
3. Книгодрукування та розвиток літератури.
4. Зародження і розвиток українського театру. Музика.
5. Живопис та архітектура.
1. Визвольна війна (1648—1654) змінила не тільки полі-тичний статус України, але й основи культурного розвитку суспільства. В нових умовах культура розвивалася під охо-роною держави. Центри освіти і культури поступово пере-містилися з західних земель на Наддніпрянщину. Націо-нальна організація того часу мала основи в двох центрах — міщансько-духовному та козацькому. Перше середовище розвивалося під час найбільшого напруження боротьби з польськими впливами і проявилося в братських організаціях.
З міщансько-духовного середовища вийшло нове пись-менство, що тісно зв'язувалося з потребами національної оборони. Учителі, літератори, друкарі, видавці об'єднали-ся в міцний гурт, що творив ідеологію і піднімав свідомість народних мас. Настрій солідарності і непоступливості, витворений братським рухом, відіграв значну роль у 1648 р.
Другий національний організаційний центр творило Запорозьке Військо. Січовий центр мав вплив не тільки на Запорожжі, але всюди, де жили козаки. Кінець-кінцем обидві течії зійшлись і спільно зорганізували державу.
Єдність української еліти була найсильніша в часи пер-ших боїв за визволення. Коли ж хвилі революції спали і суспільне та державне життя постало перед складнішими проблемами, характер провідної верстви суспільства по-чав змінюватися. Міщанство Гетьманщини не продовжу-вало давніх братських стремлінь. Не виявляло інтересу до ширших культурних планів, а звернуло свою увагу на розвиток торгівлі і промисловості. Духовенство також не-охоче висловлювалось у публічних справах, не бажаючи
ризикувати своїм соціальним становищем серед небезпеч-них обставин. Воно вдовольнялося церковною організа-цією та літературною творчістю, як православна ієрархія на східних землях, так і на західних уніатська — не вміли втримати зв'язків з народом.
За таких обставин ідеологічний провід затримала тільки козацька інтелігенція. Але вона була розбита на два табори — Запорожжя і Гетьманщину, ідеали яких дещо розходились.
Довгий час дуже сильним було почуття патріотизму, яке допомагало об'єднувати громадянство навколо загальних справ, перемагаючи власні егоїстичні інтереси. Ці настрої якнайкраще висловив український церковний діяч Касіян Сакович: "Хто за отчизну не хоче вмирати, то потім з от-чизною мусить погибати". Патріотичне піднесення й по-чуття гордості після славних перемог козацького війська, участь у війні вихідців з усіх українських земель, козацькі походи, величезні переміщення населення — все це спри-яло і культурній інтеграції різних регіонів. Українська дер-жава включала тільки частину національної території, але саме її виникнення сприяло зміцненню національної са-мосвідомості, утвердженню почуття гордості за свій народ. Оскільки в державі провідні позиції посіли козаки і козаць-ка старшина, за межами України утверджувалося поняття про українців як про "козацьку націю". Постать героя-козака, захисника Вітчизни, надовго стала провідним об-разом українського пісенного фольклору, героїчного епо-су, народного малярства, а козацька тема — головною і в українській національній історіографії.
Незабаром, після смерті гетьмана Богдана Хмельниць-кого, настала доба, яку історики назвали Руїною. Було все: і криваві конфлікти у колах козацької старшини, і спус-тошливі війни Росії, Польщі й Туреччини за Україну, і татарські напади, і на довершення остаточний поділ основ-ного масиву українських земель на Правобережжя, яке залишилося під владою Польщі, і Лівобережжя, де україн-ська козацька держава опинилась у васальній залежності від Росії, а згодом була зведена на рівень автономної провінції та врешті-решт позбавлена будь-якого самовря-дування. Буковина тоді перебувала у складі Молдавського князівства — васала Туреччини, а на Закарпатті господа-рювали угорські магнати.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Українська культура другої половини XVII—XVIII ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок