Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Освіта і наука української культури другої половини ХVII-XVIII ст.

Освіта і наука української культури другої половини ХVII-XVIII ст.

Назва:
Освіта і наука української культури другої половини ХVII-XVIII ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,58 KB
Завантажень:
252
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
до диференційованого заліку
на тему:
Освіта і наука української культури другої половини ХVII-XVIII ст.
Головним освітнім і науковим центром в Україні був Києво-Могилянський колегіум. У роки Руїни він пережив тяжкі часи: чимало студентів пішло до війська, деякі загинули під час війн. За правління Івана Мазепи, коли для академії було споруджено новий будинок, цей заклад вступив у період свого розквіту. Саме завдяки старанням Івана Мазепи заклад одержав підтримку у 1694 р. Кількість студентів досягла 2 тис., пізніше, після Полтавської битви, вона зменшилась, а в середині сторіччя коливалася в межах 600-1100 осіб. В академії навчалися діти духовенства, козаків, міщан. Багато випускників академії досягли великих успіхів у галузі медицини, біології. Серед випускників були також юристи, музиканти, композитори, архітектори. Зокрема, у Київській академії здобули освіту 21 із 23 ректорів Московської академії, 95 із 125 її професорів, а також багато вчителів, які працювали в школах Росії та України.
Про високий рівень освіти в Україні свідчать іноземні автори. Так, арабський мандрівник Павло Алепський, який побував в Україні в 1653-1656 рр., писав: “У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти”.
За неповними даними, в Слобідській Україні в 1732 р. було 129 шкіл, в 1740-1745 рр. у 7 з 10 полків Гетьманщини діяло 866 шкіл. На землях Війська Запорозького часів Нової Січі мала добру славу січова школа, де навчалися діти, зібрані з різних міст. Сільські і міські школи найчастіше існували під опікою братств. У більшості шкіл дітей вчили з Букваря, Псалтиря і Часослова, поширеним було також навчання хорового співу і нотної грамоти. Для читання вибирали традиційні церковнослов’янські тексти, але вимовлялися вони на український лад.
Перші спроби запровадити в Україні обов’язкову початкову освіту були здійснені в Гетьманщині. У 1760-1762 рр. Лубенський полковник І.Кулебко наказав сотенним правлінням: усіх козацьких дітей, здібних до науки, посилати до парафіяльних шкіл, а нездібних навчати військових справ. Цю ініціативу схвалив гетьман і в 1765 р. Генеральна військова канцелярія розіслала аналогічні розпорядження до всіх полків. Однак це були лише початкові кроки, які не мали подальшого розвитку. З кінця ХVIII ст. сільські школи занепадають: далося взнаки закріпачення селян, вороже ставлення влади до заснованих не нею навчальних закладів.
Ще одним показником відносної масовості початкової освіти є тиражі навчальних посібників; так, букварі, які вироблялися друкарнею Львівського братства, виходили в XVII ст. тиражами від 600 до 2 тис. примірників. З середини ХVIII ст. українська молодь все частіше виїжджає за кордон. Багато українців навчалось у Лейпцигу, Кенігсберзі, Страсбурзі. Через цих вихованців західних шкіл приходили в Україну нові культурні віяння.
Зацікавлення наукою виявилося у шанобливому ставленні до книжок. Великі бібліотеки, які виникали при навчальних закладах ще в XVI ст., особливого поширення набувають у ХVII-XVIII ст. Так у ХVII ст. було впорядковано бібліотеку Київської академії. У XVIII ст. великі бібліотеки мали багаті шляхетські родини, козацька старшина, єпископи, монастирі, братські школи. Зацікавленість до знань проявлялась в тому, що збирали книги з астрономії, математики, медицини, географії, історії, права.
Найбільший інтерес зустрічало природознавство. У Київській академії вивчали зоологію, фізіологію, метеорологію. Найбільшим авторитетом був тут Феофан Прокопович, який написав наукову працю з “фізіології” про причину нетлінності тіл печерських святих. У XVIII ст. розвинулися геодезія, географія. У приватних збірках козацької старшини зустрічаються різнорідні атласи, описи подорожей, географічні підручники, глобуси. Саме в XVIII ст. активно розвивається математика, знову ж завдяки Феофанові Прокоповичу, що навчився цінити її по західних університетах. Як учитель математики відзначився в цей час Іван Фальковський.
У першій половині ХVIII ст. у Київській академії систематично вивчали лише іноземні мови.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Освіта і наука української культури другої половини ХVII-XVIII ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок