Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Культура первісної епохи

Культура первісної епохи

Назва:
Культура первісної епохи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
36,49 KB
Завантажень:
127
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 
Реферат на тему:
Культура первісної епохи


«Доісторія — це велична реальність, бо в ній виникла людина, однак ця реальність нам … невідома. Але як тільки ми ставимо собі питання, що ми, люди, власне таке і намагаємося знайти відповідь у пізнанні того, звідки ми прийшли, ми відразу звертаємось до доісторії, намагаючись проникнути в її глибини. Темрява цих глибин містить принадну силу, ми линемо до них, але нас завжди чекає розчарування, зумовлене неможливістю їх пізнати», — писав німецький філософ Карл Ясперс [38, c. 68].
Загадковість доісторичних часів полягає в першу чергу в нез’ясованості питань про походження людини та появи перших ознак її діяльності на Землі.
Майкл Кремо і Річард Томпсон, спираючись на археологічні знахідки, стверджують, що людство на нашій планеті існує не 2, 3 або 4 млн років, як досі вважалося, а в тисячу разів довше — 2—3 млрд [11]. Еріх фон Денікен — один з аматорів так званого палеоконтакту — зібрав досить багато доказів того, що Землю відвідували представники інших цивілізацій [5]. Його висновки багатьох переконали, викликали достатньо критичних нарікань, але самі факти — малюнки в пустелі Наска, доісторичні моделі літаків, великі досконалі кам’яні кулі в Латинській Америці та інші свідчать про те, що історія людства не однолінійна, як намагалися подати її еволюціоністи ХІХ ст.
Таємниці історії Землі, людської культури продовжують хвилювати не тільки вчених та дослідників, а й широку аудиторію читачів газет, глядачів ТВ, студентів і школярів. Як «претенденти» бути колискою земної цивілізації в публікаціях ЗМІ та телепередачах розглядаються Едемський сад, Атлантида, печери Тибету, Лемурія, Центральна Африка, далекі зірки (Сіріус або Оріон) і близькі планети. Наші пращури уявляються мавпами, андрогінами, безтілесними духами, космічними прибульцями, триокими істотами.
Гуманітарна наука досить неодностайна у своїх висновках щодо минулого. Особливо коли ми говоримо про різні форми наукових досліджень — такі, як філософія, археологія, культурологія, біологія, генетика і т. д. Але це не позбавляє від необхідності саме науково досліджувати минуле людської культури, так звані первіс-ні її форми, тим більше що багато з них продовжують існувати на планеті і зараз, поряд з високорозвиненими технологіями.
Одним з піонерів цієї галузі знань був Льюїс Генрі Морган (1818—1881) — американський етнограф, засновник наукової ан-тропології, який досліджував родоплемінну організацію індіанців («Давнє суспільство», 1872). Соціальні та економічні особливості доісторичного людства знайшли відображення у вченні Карла Маркса (1818—1883) та Фрідріха Енгельса (1820—1895). У їхньому трактуванні певні риси первіснообщинної формації, позбавленої експлуатації, мали повторитися на якісно вищому рівні в завершальній стадії розвитку людства — комунізмі. Еволюціонізм ХІХ ст., одним з джерел якого була теорія походження видів Чар-льза Дарвіна (1809—1882), убачав у первісній добі певні зародки наступного розвитку людства. «Від Дикунства через Варварство до Цивілізації», — так стисло це висловив Л. Г. Морган. Еволюціонізм у розгляді «доісторичної» культури та фольклору притаманний працям Едварда Бернетта Тейлора (1832—1917) («Первіс-на культура») і Джеймса Джорджа Фрезера (1854—1941) («Золота гілка»).
На основі досить однобічного розуміння прогресу (як суспільного, так і біологічного) деякі мислителі (Герберт Спенсер (1820—1903), Жозеф Гобіно (1816—1882)) робили висновки про еволюційну досконалість людини сучасної, передусім європейської, у порівнянні з людиною первісною та представниками інших рас. Відповідно культури так званих «відсталих» народів часто розглядалися з позицій античних та європейських естетичних ідеалів, і результатом такого підходу був висновок про ущербність їх доробку. Ці ж тенденції позначалися і на розгляді духовного світу первісності. Французький етнолог та філософ Люсьєн Леві-Брюль (1857—1939) увів поняття «пралогічного мислення», в певному сенсі нижчого за логічне, притаманного, на його думку, первісному людству та нецивілізованим народам.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Реферат на тему: Культура первісної епохи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок