Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Післяосьові культури Стародавнього Сходу

Післяосьові культури Стародавнього Сходу

Назва:
Післяосьові культури Стародавнього Сходу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,76 KB
Завантажень:
127
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Післяосьові культури Стародавнього Сходу


Стародавня Індія. Культура Індії перейнята глибоким змістом і сенсом, які вільно розпізнає індус в загадкових образах своїх богів і вигадливій архітектурі стародавніх храмів. Особливу роль в реконструкції культури Стародавньої Індії відіграють письмові джерела, насамперед найбільш ранні тексти — «Веди» (відання, знання). Серед них за своїм значенням виділяється «Рігведа» — сукупність релігійних гімнів. Людина і Бог, відносини між ними — от що лежить в основі ведійської моделі світу. Творці гімнів — ріші, священні поети, — і здійснювали цей зв'язок. Саме їм відкривалася таємниця божественного, саме вони, володіючи особливим натхненням мудрості і інтуїції, зуміли розглянути світ богів, схований від простих індійців. Звідси гімни — це і священна оповідь про небесну обитель, про могутність небожителів, і прохальна молитва, складена і вимовлена так, щоб допомогти прагнучому.
Головним принципом ведійського бачення світу було обожнювання природи як цілого (співтовариство богів-небожителів) і окремих явищ природного і соціального життя: Індра — бог грози, могутній воїн; Варуна — бог світового порядку і справедливості; Агні — бог вогню і домашнього вогнища; Сома — бог священного напою. Всього до вищих ведійських божеств прийнято відносити 33 богів. Характерно, що за богами не закріплювалися атрибутивно визначені функції. Цією відкритістю, незавершеністю ведійської міфології пояснюється її подальший розвиток в напрямку створення великих спекулятивно-релігійних, теологічних (включаючи і тяжіючих до монотеїстичних рішень) і натурфілософських концепцій).
Мова може йти в даному випадку про «Брахмани» — заключну (філософську) частину Вед і «Упанішади» — релігійно-філософські тексти, що пояснюють таємний зміст Вед. Саме тут ставляться питання про Єдине і творення світу, про призначення людини, тобто висуваються і обговорюються питання космології (будови світу), теології (вчення про бога), сотеріології (вчення про спасіння душі). В даному контексті принциповою виступає та обставина, що автори ведійських гімнів, переходячи від єдності світу до його різноманіття, вбачають єдиний закон розгортання цього різноманіття (одночасно космічний, соціальний і моральний). Важливість цього закону (іменується рітою або дхармою) полягає в тому, що він, з одного боку, відкриває шлях до мікрокосмосу — де панує закон воздаяння за добро і зло — карма, з іншого боку — включає природний порядок в порядок космічний. Ідея карми, як і ідея вічного круговороту життя, переродження душі (сансара), направляли міркування про життєвий шлях в русло самовдосконалення: твоє переродження визначається сумою хорошого і поганого в житті попередньому. З цим багато сучасних учених пов'язують характерні для всієї індійської культури визнання спорідненості всього живого в природі, неутилітарне відношення до неї, прагнення до зміни не зовнішнього світу, а внутрішнього — самообмеження, самовдосконалення.
Однак єдність давньоіндійської культури, яка найчастіше декларується при протиставленні її європейській культурі, досить умовна. Дослідники воліють говорити про гетерогенність (різнорідність) культурного життя Індії, відносячи дану обставину, зокрема, до індуїзму. Індуїзм як цілісне явище може бути охарактеризований в протиставленні іншим релігіям: ісламу, християнству або навіть спорідненому йому за духом і культурною спрямованістю — буддизму. Джерела індуїзму простежуються у ведійських текстах. В той же час в індуїзмі встановлюється строга ієрархія богів, відсутня в ведійській міфології: триєдність (тримурті) головних божеств — Брахми, Вішну, Шиви. Брахма — творець і управитель світу, Вішну — охоронець, Шива — руйнівник (хоча їх функції могли і збігатися).
Втім, якщо продовжити думку про негативну єдність індуїзму, тобто про його відмінні від інших релігійних течій особливості, то можна помітити, що індуїстські течії в тій або іншій мірі визнають авторитет Вед, а також існування Атмана — духовного першопочатку Всесвіту, закон карми і ідеал «звільнення від перевтілень» (мокша).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Післяосьові культури Стародавнього Сходу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок