Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Тшинецько-комарівська КІС

Тшинецько-комарівська КІС

Назва:
Тшинецько-комарівська КІС
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,19 KB
Завантажень:
150
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Тшинецько-комарівська КІС
"Зрубним" племенам на Півночі України протистояло численне населення тшинецько-комарівської спільноти. Воно заселило терени Полісся та Північного Лісостепу. Це культурне явище західного походження, оскільки центром пам'яток тшинецької культури були терени Центральної та Південної Польщі, звідки її репрезентанти просувалися на Схід, долаючи опір населення культур шнурової кераміки та бакинської культури. Участь місцевих компонентів зумовила утворення нових типів пам'яток та культур, зокрема — комарівської, сосницької та пам'яток малополовецького типу. І. К. Свєшников ще в 1965 р. висловив припущення, що населення тшинецько-комарівської КІС було масивом споріднених племен, які репрезентують найдавніших праслов'ян. Цю думку розвинули С. С. Березанська та Б. О. Рибаков.
Тшинецька культура представлена побутовими та культовими пам'ятками на теренах Польщі й України від Одера до Дніпра. Датується XVIII—XIII ст. до н. е. Виникла внаслідок розвитку й консолідації центральної групи культур шнурової кераміки на теренах Польщі й поширилася далі на Схід. Тшинецьку культуру виділив Й. Костжевський і назвав за цвинтарем Тшинець у Польщі. Пам'ятки Тшинця в Україні досліджувала С. С. Березанська, яка спочатку вжила щодо них термін "східнотшинецька культура" (пізніше дослідниця відмовилася від цієї назви). У тшинецькій культурі виділено локальні групи (любенська, опатівська, любельська, мазовецько-підляська, рівненська, прип'ятська та київська). Об'єднавчою ознакою культури виступає тюльпаноподібний посуд та "рогаті" прясла — специфічна категорія речей тшинецької культури. Поселення (Клещове, Злота, Пінезівка, Завадівка, Здвижівка) розташовані в заплавах річок, на дюнних підвищеннях. Вони невеликі за розмірами, з вуличним плануванням. Житла наземні, іноді трохи заглиблені, одно- та двокамерні, з відкритими вогнищами або банеподібними печами (рис. 28). Тшинецька людність ховала своїх померлих під могилами чи на фунтових цвинтарях. Поховальний обряд передбачав скорчені інгумації, кремації в урнах, неповне спалення кістяків (Любна, Войцехівка, Малополовецьке). Скарби знайдено лише в Польщі (Дратов, Ставишице). Серед виявлених речей — бронзові прикраси — браслети, кільця, шпильки. Населення займалося скотарством і землеробством. Перше розвивалося активніше в поліських районах, друге — в лісостепових. Серед знарядь праці переважають крем'яні серпи, кам'яні зернотерки й сокири. Зброя (наконечники стріл, списів, кинджали) також виготовлялася в основному з кременю. Бронзові вироби (переважно прикраси) трапляються рідко.
Рис. 28. Матеріальний комплекс тшинецької культури:
1-9 – Здвижівка; 10-12, 16-20-Войцехівка; 13-15, 21, 28, 30 – Малополовецьке — 22-24 – р. Горинь поблизу м. Острог; 25 — Святе; 26— Черпонка (Польща); 27— Таценки; 29 – Горошків; 31 - Вишеньки; 32- Рівненська обл.; 33 – р. Гуйва (1-12, 16-20, 22-27 29 31—33 — за С. С. Березанською; 13—15, 21, 28, 30 — за С. Д Лисенком). 1 — план і розріз житла; 2—9, 22—33 — кераміка; 10—21 — бронза
Комарівська культура охоплювала середню й верхню течію Дністра та верхів'я Пруту. Досить умовний кордон між нею і тшинецькою культурою проходив уздовж вододілу Дністра і Прип'яті. Сформувалася на місцевій базі культур шнурової кераміки, за участі носіїв тшинецької культури. Епонімний могильник неподалік с. Комарів поблизу Галича почали досліджувати з 70-х років XIX ст., однак культуру виділив Т. Сулимірський у J936 p. після великих розкопок селища та могил у Комарові. У повоєнний період її ґрунтовно досліджував І. К. Свєшников. Селища розташовані на високих берегах річок та озер. У Комарові відкрили 20 наземних однокамерних жител прямокутної форми з обгорілими стінами, кам'яною основою та глиняними долівками. У кутку містилася піч, а попід стінами стояли керамічні піфоси, наполовину прикопані в землю. Найбагатшим могильником є Комарівський, де розкопано 65 насипів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Тшинецько-комарівська КІС

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок