Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> з іконопису. Ікона бароккового стилю

з іконопису. Ікона бароккового стилю

Назва:
з іконопису. Ікона бароккового стилю
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
30,53 KB
Завантажень:
467
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Реферат з іконопису. Ікона бароккового стилю


Описуючи акт хрещення Київської Русі, літописець Нестор у «Повісті минулих літ» нічого не сказав про використання ікон. Для нього найзнаменнішим, гідним уваги фактом було стинання поганських ідолів над рікою, волочіння їх яром і потоплення у водах Дніпра для посоромлення диявола, який обдурював людей «божеським» виглядом мертвих істуканів. Про-те важко уявити, щоб ця доленосна для нашої землі подія відбувалася без ікон.
Хоч якою скупою на факти є істо-ріографія тих літ, але й вона засвідчує неодноразові спроби охрестити племена над Дніпром. Цьому знач-ною мірою сприяло сусідство Криму, де ще з першого століття існувала єпископська кафедра, до речі, така знана й авторитетна в тодішньому християнському, світі, де перебував у вигнанні четвертий папа Римський Климент (88—97 pp.), котрий і помер 97 року в Херсонесі Кримському. Інший папа, Мартин І (649— 655 pp.), теж помер у Криму. Християнство в Криму стало предтечею українського християнства": воно було з ранніх віків добре організоване, тому зовсім не випадково Володимир — хреститель Русі-України — сам приїхав сюди прийняти святе таїнство хрещення. А ще раніше, 787 року, коли в Нікеї Візантійській зібрався Сьомий Вселенський Собор, який вирішував
долю іконоборства та іконовлаштування в храмах, делегатом на ньому від Криму був єпископ із міста Сурожа (тепер Судака) Стефан.
Літопис свідчить, що перші ікони потрапили до християнізованого Києва не з Візантії, а з Криму. Коли, за велінням князя Володимира, у місті в роках 989—996 була збудована велика мурована церква — так звана Десятинна — на честь Пресвятої Богоро-диці, то всі необхідні для Богослужіння предмети привезли з Корсуня (Херсонеса Кримського). Церква швидко була оздоблена, бо князь і всі вірні давали десяту частину своїх прибутків на її утримання.
Відкриття такої санкціоновано владою церкви поклало початок майбутньому проце-сові обособления й локалізації українського іконома-лювання. Саме тоді київські християни вперше поба-чили образи, створені не константинопольськими ма-лярами, а мистцями Херсонеса Кримського.
Син Володимира Хрестителя, князь Ярослав Муд-рий, вступивши на престол 1019 року, орієнтувався здебільшого на візантійське мистецтво: збудований за його велінням кафедральний собор Премудрості Божої, або святої Софії, своєю архітектурою й монументаль-ним мистецьким оформленням, мозаїками та фреска-ми віддзеркалював велич і красу храму святої Софії в Константинополі. Вівтарні ікони, так само як і обра-зи передвівтарної перегородки (прообразу майбутньо-го іконостаса), у київському соборі не збереглися: правдоподібно, що їх забрали в час набігу на Київ ненависного до всього українського Андрія Боголюбського або ж під час навали монголо-татар на місто 1240 року. Але розписи цього храму дають змогу уяви-ти мистецько-стильові особливості цих старокиївських образів [1;32]
Мозаїки і фрески Софії Київської прославилися на всю Київську Русь, ставши взірцем мистецького оздоблення храмів і на заході держави (у Галичі й Володимирі-Волинському), і на сході (в Суздалі та Ярославі), і на півночі (у Полоцьку й Новгороді). Упродовж XI століття розголос про красу храму ши-рився по всіх територіях Східної Європи й долинув до таких країн, як Швеція, Франція й Італія. У мисте-цтві тогочасної ікони виразно виявлено дві тенденції.
Одна з них — орієнтування на зразки константино-польського малювання, яка випливала з провізантійських симпатій Ярослава Мудрого; друга — форму-вання вітчизняної київської школи малювання ікон. Перший напрям психологічно пов'язаний із відчуттям «даності» ікони, котра розглядалася як Божий дар, що прийшов разом із християнством. Образи сприй-малися своєрідним випромінюванням Святого Духа, котрий змінював людей внутрішньо.
Звідси — бажання князя й вищого духівництва Києва привозити ікони з Візантії, де розвинулося мистецтво ікони в найвищих духовних і мистецьких зразках, де склалася символіка кольорів ікони, були вироблені засоби й технічні методи її малювання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: з іконопису. Ікона бароккового стилю

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок