Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Музика у народних новорічних видовищах

Музика у народних новорічних видовищах

Назва:
Музика у народних новорічних видовищах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,48 KB
Завантажень:
264
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Р Е Ф Е Р А Т
Музика у народних новорічних видовищах


П л а н
Фольклор – це усна народна творчість.
Походження і розвиток новорічних святкувань.
Новий рік у слов’ян.
Тематика новорічних пісень.
Виконання колядок та щедрівок.
Різновиди зимових обрядових пісень.
Народний театр. Вертеп. “Коза”. “Маланка”.
Значення музики у народних новорічних видовищах.
Народна музична творчість – це традиційна і сучасна творчість усної традиції. Вживається також й інший термін – фольклор. В перекладі з англійської мови він означає: “Народна мудрість, народне знання”.
Наука, яка вивчає народну музичну творчість, називається фольклористикою. Фольклор охоплює: поетичну, музичну, хореографічну, драматичну творчість народу. Музичний фольклор вивчає народну музику, причому не тільки музичні зразки, але й музичний побут, в його історичному розвитку. Це, власне, і зближує фольклор з етнографією, яка вивчає матеріальну культуру, розселення і культурно-побутові взаємини народів.
Для виникнення обрядів і пісень, приурочених до зустрічі Нового року, потрібно було поєднання принаймні трьох умов: усвідомлення сезонної циклічності в природі, поява літочислення і суспільна необхідність у новорічних святах. Зміну пір року люди помітили давно. Спершу усвідомлювалися два сезони – теплий і холодний. Якийсь час розрізняли три сезони: холодний, перехідний весняний і літній. Наступний крок було зроблено на рубежі ІІІ-ІV тисячоліть до н.е., коли люди настільки вивчили небо, що змогли встановити існування чотирьох сонячних фаз – два рівнодення і два сонцестояння. Тоді саме і закладено початок астрономічного календаря, а разом з тим – початок новорічної обрядовості.
Новий рік у слов’ян, за деякими припущеннями, починається із весняного рівнодення: пробудження природи означало початок нового господарчого і календарного циклу. Відгомін весняної новорічної обрядовості зустрічається у фольклорі багатьох народів. У білорусів та українців – це весняна тематика багатьох колядок і щедрівок, у росіян – знамените свято маслянці.
Під тиском християнства язичницькі новорічні обряди і пісні пересунулися з весни на період з 24 грудня по 1 січня (старого стилю). В українському фольклорі існує два види новорічних пісень – колядки та щедрівки. Назва щедрівка походить від щедрого вечора – як здавна називали вечір під Новий рік. Колядка, як припускають, - походить від назви Нового року у Візантії! (від назви місяців).
Серед усіх слов'янських народів новорічна пісенність найбільше роз-винена в українців. Менше пісень в Білорусії і тільки окремі зразки зафіксовано в Росії (серед них такі своєрідні, як овсени, виноградья.).
У змісті колядок і щедрівок виразно виділяються дві групи образів: землеробство і сім'я. Новорічні обряди здавна наповнювалися турботою про долю майбутнього врожаю. Не тільки співали «В полі, полі плужок ходить», але, наприклад, парубки, що водили «Маланку» у Подністров'ї, вносили з собою до хати плуг або чепіги і робили вигляд, що орють.
Відголоски віри у чудесну силу слова (вербальна магія) знаходяться у структурі пісень: більшість з них двочастинні – складаються із за-співу і приспіву. Саме у приспіві лунають часто формули побажань та звертань на зразок: «Щедрий вечір», «Добрим людям на здоров'я!», «Святий вечір!». А у звертанні «Ой дай боже!» простежується спадко-ємність від язичництва, коли подібне звертання звучало «Ой Даждь-боже!» - тобто, звеличувався язичницький бог сонця, в ім'я якого па-лали ритуальні вогні в дні весняного рівнодення.
Пісні сповнені побажаннями прибутку в господарстві, особливо ху-доби: «Там овечки покотились, а ягнички народились». Практичногосподарськими міркуваннями селянина пояснюється зближення землероб-ських і сімейних мотивів: добробут залежить не тільки від матеріаль-них статків, але від щасливої і великої родини. Через це родинні і шлюбні побажання постійно лунають в колядках та щедрівках:
Що в нашого панотця
Золотії ворітця,
А за тими ворітьми
Стоять стовпи золоті,
А за тими стовпами
Стоять столи заслані,
А за тими столами
Сидить батько з синами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Музика у народних новорічних видовищах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок