Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Компоненти Українського костюма ХІХ – початку ХХ ст.Поясний та нагрудний одяг

Компоненти Українського костюма ХІХ – початку ХХ ст.Поясний та нагрудний одяг

Назва:
Компоненти Українського костюма ХІХ – початку ХХ ст.Поясний та нагрудний одяг
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,44 KB
Завантажень:
451
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
РЕФЕРАТ
на тему:
Компоненти Українського костюма ХІХ – початку ХХ ст.
Поясний та нагрудний одяг


Як відо-мо, поясне вбрання прикривало нижню частину фігури. Його одягали безпосе-редньо на сорочку, що зумовлювало усталеність та простоту конструкції її нижньої частини. Водночас тісний зв'я-зок натільного та поясного одягу вима-гав суворої відповідності їхніх форм і художнього вирішення.
Чоловічий поясний одяг — це штани різноманітної форми та крою. Про їхнє давнє походження та більш пізнє поши-рення на території України вже йшлося у попередніх розділах. Додамо до цього той факт, що ще в середині XIX ст. но-сіння штанів вважалося ознакою зріло-сті: їх одягали парубки лише після 15 років.
Типи крою чоловічого поясного одягу різних регіонів України
Назви чоловічого поясного одягу українців відбивають його походження. Найдавнішими загальнослов'янськими назвами є гачі (гащі), холошні, нога-виці. За часів Київської Русі такий одяг складався з двох окремих частин: ниж-ньої, що обтягувала ногу, та верхньої, що кріпилася на талії за допомогою шворки. Наприкінці XIX — на початку XX ст. вузькі штани з такими назвами побутували переважно у Закарпатті та інших західних областях.
Типи крою чоловічого поясного одягу різних регіонів України
Народам, котрі заселяли степову час-тину Східної Європи, здавна відомі й широкі штани — шаровари. Цей термін персидського походження. Старовинні широкі шаровари були близькі за фор-мою до турецьких. У другій половині XIX ст. в Україні вже не траплялися шаровари, які, за образним висловом Т. Шевченка, «мотнею вулицю мели». Однак широкий крій штанів у Східній та Центральній Україні зберігся до кінця XIX ст., поки на зміну їм не прийшли брюки міського крою.
Шили штани з грубого саморобного полотна — дев'ятки чи десятки (причо-му ширина полотна зумовлювала й шири-ну штанів) білого кольору, іноді з вибій-частим малюнком у вигляді вузьких по-здовжніх синіх або чорних смуг. Зимові штани робили з неваляної білої вовняної тканини. Заможніше населення викори-стовувало покупні тканини — синю ки-тайку, сірий черкасин, казинет тощо.
Основною ознакою крою штанів є спосіб поєднання двох холошів, тобто форма дна. Різновид крою визначався також кількістю швів (тобто шириною штанів та довжиною холошів) та спосо-бом утримання на талії — за допомогою очкура, ременя, вшитого пояса тощо.
За способом поєднання холошів можна виділити: штани з ромбоподібним дном (холоші з'єднуються за допомогою вшитої між ними квадратної вставки, складеної по діагоналі); штани з прямо-кутним дном (холоші зшиваються за до-помогою великої прямокутної вставки, складеної навпіл); штани з неглибоким трикутним дном (холоші зшиваються за допомогою невеличких трикутних кли-нів, що вставлені позаду); штани з не-глибоким безклинним дном.
У XIX ст. на території Наддніпрян-щини спостерігається перехід від широ-ких шароварів до вужчих штанів. Старо-винні шаровари мали короткі холоші та великі прямокутні вставки. Лівобережні (полтавські) штани вирізнялися тим, що їхні холоші з'єднувалися дещо під кутом за рахунок квадратної вставки, складе-ної по діагоналі, яка таким чином утво-рювала два клини. Такий тип був поши-рений і на Поділлі.
Важливою ознакою є й оформлення краю верхньої частини штанів. Він міг бути або просто підігнутим і прошитим у вигляді широкого рубця, в який протя-гали шнурок або ремінь, або ж закінчу-ватися вшитим поясом, що застібався на один-два ґудзики чи спеціальною застібкою — гапликом. Причому перший тип (штани до очкура) раніший за дру-гий (штани до тиска).
Локальними ознаками виступають способи носіння штанів і сорочок. На території побутування широких штанів сорочка заправлялася в них. З вузькими штанами сорочку носили навипуск.
В українському жіночому костюмі другої половини XIX — початку XX ст. існувало кілька способів утворення пояс-ного (стегнового) одягу. Згідно з ними можна виділити такі його основні типи: незшитий, що складається з одного чи двох полотнищ (одно- або двоплатовий), частково зшитий розпашний та зшитий глухий.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Компоненти Українського костюма ХІХ – початку ХХ ст.Поясний та нагрудний одяг

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок