Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Українська та зарубіжна культура України у першій половині ХІХ ст

Українська та зарубіжна культура України у першій половині ХІХ ст

Назва:
Українська та зарубіжна культура України у першій половині ХІХ ст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,58 KB
Завантажень:
68
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
ПЛАН

1. Досягнення суспільних і природних наук у першій половині ХІХ ст.

2. Т.Г.Шевченко і його вплив на боротьбу українського народу за його національне та соціальне відродження, формування української самосвідомості.

1. Досягнення суспільних і природних наук у першій половині ХІХ ст.

Суперечливим і складним був розвиток науки в Україні. Ні Росія, ні Австро-Угорщина не були зацікавлені у проведенні наукових досліджень в Україні, із підозрою сприймали прогресивні ідеї. Проте українські вчені зробили вагомий внесок у розвиток науки.

Розвиток науки тісно зв’язаний із вищими навчальними закладами, переважно із університетами. Тут формувалися наукові школи. У зв’язку з капіталізацією суспільства, а точніше, потребою в кадрах, царський уряд був змушений надати можливості здобувати освіту майже для всіх соціальних рівнів, не тільки дворянству, чиновникам та духовенству, а й міщанам та селянам.

Майже загальна неписьменність гальмувала розвиток капіталістичних відносин.

Києво-Могилянська Академія була перетворена на духовну. Щоправда, тут поряд із богословськими дисциплінами читалися курси математики, природознавства, фізики, географії, історії, астрономії, давніх і нових мов, це давало частині випускників продовжувати освіту в університетах та інших вищих навчальних закладах. Але з 1814 р. із програм духовних академій були вилучені світські науки, що негативно позначилося на підготовці слухачів, а також істотно зменшилась їхня кількість.

Вимоги часу диктували і вимоги до підготовки кадрів, а потреба в них щоденно зростала. В Україні 1805р. завдяки клопотанням відомого вченого, освітнього діяча В.Карамзіна відкривається перший університет у Харкові. У період з 1805 по 1851 рік його закінчило близько 3 тис. чоловік, з яких близько 500 пішли на викладацьку роботу, а 66 одержали професорське звання, зокрема лікар Ф.Іноземцев, математик М.Остроградський, філолог О.Потебеня та ін.

У 1834 р. відкривається Київський університет св. Володимира. При ньому працювали музей старожитностей, фізичний, мінералогічний, зоологічний кабінети, закладено ботанічний сад, збудовано університетську обсерваторію та анатомічний театр. Було закладено підвалини української історичної школи, школи фольклористики та мовознавства.

У першій половині ХІХ ст.. відбувається становлення нової української літератури, яка виросла на розумінні національних особливостей українського народу, базувалася на реалістичних засадах і народності.

Шлях, розпочатий Г.Сковородою, тобто використання живої української мови в літературному процесі, закріпив І.Котляревський, який у своїх творах вивів її на рівень літературної норми. Почесне місце посідають поет-байкар П.Гулак-Артемовський та прозаїк Г.Квітка-Освнов’яненко, які писали як українською, так і російською мовами. Останній одним із перших увів у свої твори сатиру, щоправда, дещо із сентиментальним присмаком; його повісті „Сватання на Гончарівці”, „Шельменко-денщик”, „Конотопська відьма”, „Пан Халявський” певною мірою за ідеалізовані, але досить виразно передають життя і характер українського села. Вони стали популярними серед українського народу.

Талановитий байкар Є.Гребінка критично висвітлював негативні сторони кріпосницького ладу. Він поділяв прогресивні погляди інтелігенції свого часу, допомагав талановитим митцям, вихідцям із народу, зокрема, він узяв участь у викупі Т.Шевченка з кріпацтва та сприяв у виданні „Кобзаря” 1840 р.

О.Павловський укладає граматику української мови і видає її 1818 р. У Петербурзі; вона стала поштовхом до наукових студій в українському мовознавстві, які розвинули М.Максимович та І.Срезневський.

Театральне мистецтво завжди користувалося популярністю у глядача. Підвалини театралізації свят і обрядів прослідковуються здавна, але це були або любительські, або шкільні театри, а з кінця ХVIII ст.. в Україні починають формуватися перші професійні трупи, а при великих маєтках – кріпосні театри. З останніх найвідомішими були трупи Т.Широя, М.Рєпніна, Д.Трощинського. Професійну російську трупу започатковано 1805р. у Києві. У Полтаві 1810р. починає працювати перша українська трупа, душею якої був І.Котляревський. Г.Квітка-Основ’яненко 1812р. Формує українську трупу в Харкові. Великий внесок у розвиток театрального мистецтва, зокрема України, зробив М.Щепкін.

Наукові студії пробудили наукову думку, завдяки чому було сформовано громадські товариства, які об’єднали навколо себе цвіт української думки – Кирило-Мефодіївське братство, яке виробило першу політичну українську програму – федерацію слов’янських народів; громади Києва, Одеси, Полтави, Чернігова об’єднували українську інтелігенцію.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Українська та зарубіжна культура України у першій половині ХІХ ст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок