Головна Головна -> Реферати українською -> Державне регулювання -> Про вдосконалення аграрних відносин

Про вдосконалення аграрних відносин

Назва:
Про вдосконалення аграрних відносин
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,40 KB
Завантажень:
14
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Особисте підсобне господарство і його значення. В особистому підсобному господарстві (ОПГ) в СРСР було зайнято менше, ніж 3% посівних площ, але давало воно приблизно чверть сільськогосподарської продукції (до третини продукції тваринництва і приблизно п’яту частину продукції рослинництва). На цей факт часто посилаються для того, щоб обгрунтувати переваги приватної власності. Пропонувалося навіть збільшити угіддя під ОПГ і в такий спосіб створити фермерські господарства. Чим же пояснюється вищенаведений факт?

По продуктивності худоби ОПГ не мало переваг у порівнянні з громадським господарством колгоспів (ГГК). У 1988 р. надої на корову складали в ГГК 2798 кг у рік, в ОПГ - 2166 кг, середня вага голови худоби, яку здавали на забій, складала по великій рогатій худобі відповідно 358 і 269 кг, по свинях - 109 і 112 кг, вівцях і козах - 35 і 41 кг.

Великий вихід продукції тваринництва на одиницю площі в ОПГ (на 3% площі - одна третина продукції) пояснюється тим, що ОПГ виконує функції відгодівельного господарства. Якщо усі корми, які спожили ОПГ в 10-й п’ятирічці, прийняти за 100%, то частка вироблених в самому ОПГ складала 33%, ще 2% - це частка харчових відходів домашнього господарства. Зі сторони надходило 65% кормів.

ОПГ дають п’яту частину продукції рослинництва. В розрахунку на гектар це у 6-7 разів більше, ніж в колгоспах і радгоспах. Частково це пояснюється більш високою врожайністю сільськогосподарських культур в ОПГ. У 1988 р. з 1 га було зібрано: картоплі - 107 ц (у ГГК - 97 ц), овочей відповідно 170 і 152 . Врожайність плодово-ягідних культур в ОПГ була вищою на 14-24%, виноградників - на 60%. Причини більш високої врожайності: на 1 га в ОПГ вноситься більше органічних добрив і більше прикладається праці (на 3% посівних угідь припадає 20,7% голів ВРХ, 31,1% корів, 15-20% робочої сили, задіяної у сільському господарстві).

Різниця у врожайності тільки в малому ступені визначає різницю у виході рослинницької продукції з гектара угідь. Головною причиною різниці є різна структура посівів. У колгоспах і радгоспах переважають зернові культури (53,3% усіх посівів у 1998 р. ), в ОПГ - картопля і овочі (69,2% від усіх посівів у ОПГ). Середня врожайність зернових в 1988 р. склала 17 ц/га, що дало менше 300 крб. валової продукції з гектара. Гектар картоплі у той же час давав приблизно 1,5 тис.крб., плодово-ягідних насаджень - 2,5-3,0 тис. крб., виноградників - 4-5 тис. крб. (у ОПГ знаходилася приблизно половина плодово-ягідних насаджень і біля 10% плодоносних виноградників).

ОПГ, які займають невеликі площі і мають велику кількість робочої сили, спеціалізувалися на вирощуванні трудомістких культур, які дають великий вихід валової продукції з гектара, а колгоспи і радгоспи - на вирощуванні високомеханізованих культур з меншим виходом валової продукції з 1 га.

Треба врахувати і недосконалість методики розрахунку валової продукції. Нетоварна продукція у суспільному секторі оцінювалася за собівартістю, а в ОПГ - за середніми цінами товарної продукції, які вищі за собівартість: по зерну - у 3 раза, картоплі- у 1,7, овочах - 2,5, по м’ясу усіх видів худоби - у 1,7, по молоку - у 1,2 раза. У вартість продукції тваринництва ОПГ, крім того, входить повторний рахунок вартості кормів, які поступають із суспільного сектора. З урахуванням цього, частка ОПГ у продукції усіх категорій господарств буде меншою приблизно на третину (біля 18,8%, а не 25%).

У яких межах доцільний розвиток ОПГ? Чи не слід спробувати поступово перетворити їх у фермерські господарства?

Праця в ОПГ використовується з меншою ефективністю, ніж у колгоспах і радгоспах. У 1988 р. у розрахунку на одну людино-годину вироблялося валової продукції: в ОПГ - на 1,49 крб., в суспільному господарстві колгоспів і радгоспів - на 3,39 крб., валового доходу - відповідно на 1,03 крб. і 2,37 крб. Доход колгоспника на одну людино-годину, затрачену в ОПГ, складав 1,03 крб. проти 1,43 крб. у суспільному господарстві колгоспів.

На підставі цих цифр іноді робиться висновок про доцільність передачі ресурсів з ОПГ до суспільного господарства колгоспів і радгоспів. Але аналіз якості ресурсів, які використовуються в ОПГ, показує, що передати їх у колгоспи і радгоспи важко, чи навіть неможливо. Якщо всі витрати колгоспної сім’ї на ведення ОПГ (без домашнього господарства) прийняти за 100%, то на частку працездатних жінок припадало дещо більше половини, на частку підлітків і літніх людей - дещо більше третини, решта (біля восьмої частини) - на дорослих чоловіків. Ті, хто в основному зайняті в ОПГ - працездатні жінки, які доглядають дітей, підлітки і літні люди, не можуть працювати повний робочий день чи відірватися від дому. Їм під силу короткочасна робота біля дому чи вдома. Відмова від ОПГ приведе до втрати цих трудових ресурсів чи потребуватиме утворенню робочих місць для них вдома.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Про вдосконалення аграрних відносин

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок