Головна Головна -> Реферати українською -> Державне регулювання -> Регулювання економіки під час індустріалізації і війни

Регулювання економіки під час індустріалізації і війни

Назва:
Регулювання економіки під час індустріалізації і війни
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,16 KB
Завантажень:
21
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
В 1912 році національне багатство країни на одного мешканця складало (в доларах) в Росії – 335, США – 2062 , Англії – 1522, Німеччині – 1184, Франції – 1448. Національний доход на душу населення складав (в доларах) відповідно 43; 351; 237; 154; 183.

Продуктивність праці в розрахунку на одного працівника промисловості в Росії в 1913 році дорівнювала приблизно 11% від відповідного показника в США.

Три чверті населення були зайняті в сільському господарстві переважно ручною працею із застосуванням застарілих засобів праці.

Значною була залежність Росії від імпорту сучасних засобів виробництва: в 1913 році частка імпорту складала по тракторах і автомобілях – 100%, верстатах металорізальних – 85%, машинах для промисловості – 60%, машинах для сільського господарства – 58%. Перша світова війна показала, що Росія не в стані забезпечити себе зброєю власного виробництва.

В дореволюційній Росії письменних було 33% населення, осіб, які мали вищу і середню спеціальну освіту, - 290 тис.

Росія відставала від розвинутих країн світу на 100-150 років.

Потреби підвищення продуктивності праці і рівня життя населення, зміцнення обороноздатності країни, її незалежності, змін в структурі населення, в його освіченості - все це вимагало проведення індустріалізації країни. Індустріалізація виступала також головним фактором змін в продуктивних силах, що було потрібно для закріплення в суспільстві нових, соціалістичних виробничих відносин.

Джерела коштів для індустріалізації. Особливістю індустріалізації в СРСР було те, що вона проводилася за рахунок власних нагромаджень.

Участь іноземного капіталу у відбудові економіки та індустріалізації була мізерною. В кінці 20-х років питома вага концесійних підприємств в групі “А” не перевищувала 1,2 %, групі “Б” - менше 0,3 %. Іноземні інвестиції в 1928 році в народне господарство СРСР складали менше 2 % всіх капітальних вкладень. До 1937 року всі концесійні договори були ліквідовані.

Розвинуті країни світу здійснювали індустріалізацію в значній мірі за рахунок коштів з колоній, іноземних кредитів, контрибуцій з переможених країн (Німеччина).

Можливості накопичення після революції зросли. Був припинений вивіз за кордон прибутків іноземних інвесторів, а також виключені з державного бюджету такі видатки як сплата процентів по іноземних кредитах. Ця данина іноземному капіталу вимірювалась сумою 800-900 млн. крб. золотом в рік.

Після націоналізації землі відпала необхідність виплачувати з доходів селян 700 млн. крб. золотом в рік за оренду землі в поміщиків та купівлю її.

За підрахунками акад. С.Г.Струміліна, норма чистого прибутку в промисловості Росії складала за 1885-1915 роки 16,2 % щороку, а темп приросту основного капіталу тільки 7,2 %. Більше половини прибутку йшло на споживання класу багатих.

Споживання міської буржуазії та поміщиків в Росії щороку складало 3 млрд. крб. золотом, що дорівнювало приблизно 20 % національного доходу в 1913 році. Приблизно стільки ж складав фонд виробничого нагромадження народного господарства.

Певні прибутки приносила зовнішньоекономічна торгівля.

Особливості індустріалізації в СРСР. Індустріалізація в СРСР була проведена в стислі строки. ЇЇ особливістю був також першочерговий і прискорений розвиток важкої промисловості.

Якщо розвинутим країнам світу потрібно було 100-150 років для проведення індустріалізації, то в СРСР цей процес зайняв 13-15 років. В період індустріалізації середньорічний приріст промислової продукції в СРСР складав 17-20%, а темпи приросту виробництва засобів виробництва досягли майже 30% на рік.

Звичайно індустріалізація почнеться з розвитку тих галузей промисловості, які виробляють товари широкого вжитку: легкої, харчової та ін. Для них потрібні засоби виробництва, попит на які створює, стимулює розвиток важкої промисловості.

Індустріалізація супроводжується перерозподілом робочої сили між сільським господарством і промисловістю, між містом і селом. Робітники, які переходять в промисловість, забезпечуються продукцією сільського господарства шляхом обміну на неї промислових товарів широкого вжитку. Робоча сила, яка переходить працювати в промисловість, вивільняється з сільського господарства внаслідок розорення селянських господарств, неможливості знайти на селі роботу.

Якщо ж індустріалізація починається з розвитку важкої промисловості, налагоджувати забезпечення робітників продуктами сільського господарства доводиться іншим способом. Інакше треба організовувати перерозподіл робочої сили на користь промисловості. Використовувати традиційні способи вивільнення працівників із сільського господарства означало б, що держава мусить здійснити заходи щодо прискорення банкрутства дрібних товаровиробників, поставити найбідніші прошарки населення в ще гірші умови.

Вихід із положення був знайдений в колективізації сільського господарства і в створенні машинно-тракторних станцій (МТС).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Регулювання економіки під час індустріалізації і війни

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок