Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Політичні документи Головної Руської Ради періоду революції 1848 р. Закарпатські публіцисти

Джерелознавство. Політичні документи Головної Руської Ради періоду революції 1848 р. Закарпатські публіцисти

Назва:
Джерелознавство. Політичні документи Головної Руської Ради періоду революції 1848 р. Закарпатські публіцисти
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,87 KB
Завантажень:
114
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Політичні документи Головної Руської Ради періоду революції 1848 р. Закарпатські публіцисти


"Слово перестороги" В.Подолинського
Подібно як на сході, так І на заході українських земель політичну думку насамперед будили питання національного життя народу нерівноправне становище українців у державі Габсбурпв порівняно не тільки з німцями чи угорцями, а й також з поляками або чехами В Галичині польська політична думка, що перебувала в пошуку шляхів відродження польської державності та національного визволення польського народу з-під гніту так званих заборчих держав, здебільшого нехтувала національними прагненнями українців (русинів) робила спроби подати русинів етнографічною групою поляків, а їх мову — діалектом польської Таким було ставлення до українців таємних польських організацій, що вже в 30-х роках XIX ст. виникали у Львові "Союзу друзів народу'1 (1833-1835), "Співдружності польського народу"(1835-1837), "Союзу вільних галичан" (1837-1838), "Союзу синів Вітчизни" (1838) Коли група членів "Співдружності польського народу" виступила за перейменування організації на "Співдружність польського І руського народів", польська частина організації на це не погодилась Русини вийшли з неї й утворили "Руське коло".
Негація польських політичних сил українського народу й українських Інтересів у Львові та Галичині стала головною причиною політичного роз'єднання поляків І русинів у революції 1848 р Утворена у Львові 13 квітня 1848р польська Центральна Рада Народова декларувала завдання виродження Польської держави, а практично висунула гасло перетворити Галичину в польську автономну провінцію Австрійської держави без врахування у ній національних Інтересів русинів Очевидно, що українські політичні сили ніяк не могли прийняти такої позиції, тим паче виступити на підтримку вимог Центральної Ради Народової
Група провідних діячів греко-католицької церкви, представників світської Інтелігенції 2 травня 1848 р утворила у Львові Головну Руську Раду Серед 66 й членів налічувалося 18 духовних осіб, дев'ять представників світської Інтелігенції, 20 дрібних чиновників, 13 студентів, п'ять міщан, підприємець Очолив Раду єпископ Григорій Яхимович, його заступниками стали криаошанин Михайло Куземський та юрист Іван Борискевич, секретарями Ради — проповідник при церкві св Юра Михайло Малиновський та службовець Кредитного товариства Теодор Леон-тович
Одним з найважливіших перших політичних кроків Ради було прийняття вимоги поділу губернії Галичини ("Konigsreich Galizien und Lodomenen") на дві: українську з центром у Львові та польську з центром у Кракові Пропозицію вніс 22 травня о.Михайло Малиновський. Це відбулося напередодні скликання у Празі Конгресу слов'янських народів, що зібрався на початку червня 1848 р.
Головна Руська Рада 9 червня подала петицію до цісаря з вимогою адміністративного поділу губернії, просила цісаря надати східному "Руському краю" статусу коронного краю, тобто національно-територіальної політичної автономії з власною конституцією, сеймом, державною адміністрацією Висувалося також питання об'єднання галицького Руського краю з руським Закарпаттям. Вимога поділу Галичини одержала широку підтримку народу. Як писав пізніше Іван Франко у праці "Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині", "народ у краю радо прийняв ту думку". Забігаючи наперед, додамо, що пізніше серед русинів на підтримку вимоги поділу Галичини на українську І польську частини до кінця січня 1849 р. було зібрано 200 тис. підписів. Зовсім не від симпатій до русинів деякі австрійські чиновники підтримали поділ Галичини. Серед них — і губернатор Галичини граф Ф.Стадіон. Такою підтримкою граф прагнув нейтралізувати польські вимоги, що за формою були значно агресивнішими і небезпечнішими для монархії.
Головна Руська Рада 15 травня почала видавати газету "Зоря Галицька", яка на короткий період справді перетворилася у виразника заповітних мрій віками гнобленого руського народу Галичини. Вже в першому номері "Зоря Галицька" опублікувала відозву "Будьмо народом!", прийняту Головною Руською Радою 10 травня.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Джерелознавство. Політичні документи Головної Руської Ради періоду революції 1848 р. Закарпатські публіцисти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок