Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Київський літопис. Галицько-Волинський літопис

Джерелознавство. Київський літопис. Галицько-Волинський літопис

Назва:
Джерелознавство. Київський літопис. Галицько-Волинський літопис
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,47 KB
Завантажень:
516
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Київський літопис. Галицько-Волинський літопис


Київський літопис — це частина рукописного збірника літописів, відомого як Іпатіївський літопис. Охоплює період з 1118 р. до 1198р. У свою чергу Київський літопис складений (зведений) з кількох окремих зводів.
1. Звод Полікарпа, який закінчується 1171 р. Він написаний з літопису самого Полікарпа та Із записок його сучасника Петра Борисла-вича, доведений до 1168 р. Окрім цього, Полікарп використав фрагменти з літописання Юрія Долгорукого й Андрія Боголюбського. Особливо Полікарп, ігумен Печерського монастиря, прославляє княжіння Ростислава Мстиславовича (1154-1155; 1159-1167). За Рибаковим, Полікарп вів літописання впродовж 1141-1171 pp. Спочатку він був при князеві (ще не називаючись Полікарпом) Святославові Ольговичу постійним супутником його походів. Коли ж постригся у монахи, то й далі з Києва стежив за життям Святослава Ольговича, його дітей І близьких. Святослав Ольгович характеризувався дуже позитивно, а
Його вороги — негативно Дати в літопису точні, детально описується князівське майно, різні руйнування та втрати під час воєн
2. Наступний звод оформлений 1179 р. при дворі київського князя Святослава Всеволодовича. Тут виділяються записи, зроблені літописцем великого князя, І використані деякі матеріали, присвячені володимиро-суздальським справам.
3. Звод 1190р створювався при дворі князя Рюрика Ростиславовича. До нього ввійшов звод 1179 р. і давніші записки літописця Святослава Всеволодовича, а також особисті записки упорядника зводу 1190 р. Петра Бориславича та його помічника Галичанина, що додав зведення про події в Галицькому князівстві. Літописний звод 1190 р. був продовжений хронікою, яку вів Петро Бориславич до 1197 р. З цього року хроніку продовжив ігумен Мойссй Видубецький, котрий в 1198 p., залучивши ще деякі матеріали про сімейство Ростиславичів, створив Київський звод, який дійшов до нас.
Отже, Київський літопис — твір багатьох авторів, написаний неоднаково, з неоднаковими акцентами на події, Інтереси та ін. Б.Рибаков, наприклад, пише, що Полікарп "любить подробиці, точність описів, але надає перевагу опису реальних цінностей, а не ратних подвигів. В його похвалах І ганьбленні багато церковної фразеології і нерідко відчувається наївне згущення тонів, розраховане на наївного читача. Політичної широти в нього нема. Полікарп уміє використовувати діалог, пряму мову, яка дуже оживляє його виклад". Петро Бориславич (звод 1190 р.) називає князів лише на імена, а літописець Святослава Всеволодовича (1171-1179), як правило, подає ім'я І по батькові.
Петро Бориславич називає торків чорні клобуки, а літописець Святослава Всеволодовича — берендеї. Половців Бориславич називає половці, а літописець Святослава Всеволодовича — погані половці.
Наскільки різні стилі "Київського літопису", засвідчують хоча б такі ілюстрації з часу Мстислава Володимировича ИЗО р., лаконічність у перекладі подій: "У сей же рік заслав Мстислав полоцьких князів Із жонами І з дітьми в Греки, бо вони переступили хресне цілування. У тім же році преставився Ярослав Святославович у Муромі". У 1131 р. Мстислав послав своїх синів Всеволода, Ізяслава, Ростислава "на чюдь. І взяли вони їх І наклали на них данину". У цьому ж році "прийшов митрополит Михаїл. У сей же рік потрусилася земля (місяця) липня. У двадцять і четвертий день, о третій годині дня. У тім же році була освячена церква св. Андрія Янчиного монастиря".
"В літо 6640 (1132) ходив Мстислав на Литву із синами своїми (Всеволодом, Ізяславом, Ростиславом), Із Ольговичами, і з Всеволодовом (Давидовичем) городенським, І попалили вони їх Та самі вони (Литва) поховалися, а киян тоді багато побила Литва, бо не встигли вони були з князем, а пізніше йшли услід за ним, окремо
У цей же рік була закладена кам'яна церква святої Богородиці, звана Пирогощею.
У сей же рік народився у Мстислава син І нарекли його Ім'ям Володимир"
Але читаємо той же літопис про період на 20 років пізніше "В літо 1151" Опис подій здійснюється не за роками чи місяцями, а за окремими днями, часто у вільній напівбелетристичній формі Наприклад, про ніч на 6 квітня 1151 йдеться "Володимир бо прийшов до Білгорода, до містка (через Ірпінь) уборзі А Борис (бшгородський князь — CM) у той час пив у Білгороді на сінцях з дружиною своєю І з попами білгородськими Коли б митник не встеріг І моста не підняв, то вони (Бориса) захопили б А то, приїхавши до містка, війська зчинили крик, у труби затрубили, І Борис, це почувши, втік Із Білгорода Білгородці ж побігли назустріч до містка, кланяючись І кажучи "Княже, поїдь' Борис он побіг І тоді вони спішно помостили моста, а Володимир в'їхав у Білгород ".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Джерелознавство. Київський літопис. Галицько-Волинський літопис

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок