Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Українські національно-демократичні та націоналістичні партії кінця XIX-першої третини XX ст., їх нормативні та діловодні документи

Джерелознавство. Українські національно-демократичні та націоналістичні партії кінця XIX-першої третини XX ст., їх нормативні та діловодні документи

Назва:
Джерелознавство. Українські національно-демократичні та націоналістичні партії кінця XIX-першої третини XX ст., їх нормативні та діловодні документи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,39 KB
Завантажень:
349
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Українські національно-демократичні та націоналістичні партії кінця XIX-першої третини XX ст., їх нормативні та діловодні документи


Відсутність національної державності в українців наприкінці XIX-початку XX ст. зумовила те, що всі можливості політичного життя peaлізу валися через діяльність політичних партій І культурно-освітніх товариств. У зв'язку з цим документи партій І товариств виявилися джерелами першорядного значення для дослідження Історії українського національно-визвольного руху, боротьби за захист національних прав українців в умовах іноземного поневолення, розвиток національної освіти, культури, мови, здобуття власної держави.
Наприкінці ХІХ-почагку XX ст. у суспільно-політичному русі виникають різні національні партії в діапазоні від клерикально-монархічних до соціал-демократичних. Прийнято вважати, що першою політичною партією на Наддніпрянській Україні була Революційна Українська партія (РУП). Вона виникла 1900 р. Один з її засновників Микола Міхновський у тому ж році видав у Львові брошуру (доповідь) "Самостійна Україна". Вона вирізнялася політичною безкомпромісністю як при оцінці становища в Україні, так І в питанні формулювання цілей українського національного руху. Головним джерелом усіх бід в Україні Міхновський називав політику російських царів, які "стоптали переяславські угоди". "Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої української республіки наче в завойованій свіжо країні, висмоктує останні соки, висмикує ліпших борців, здирає останній гріш з бідного народу..." "...Нелюдські відносини росіян до нас освячують нашу до них ненависть І наше моральне право убити насильника, обороняючись від насилля... Кров, коли вона пролита братньою рукою, ще більше благає помсту, бо то брата кров! Нехай вчені розшукують хто був кому родичем, — ображене чуття нації і кривда цілого народу гидують визнати моральні зв'язки з російською нацією1 Через те ми можемо обсуджувати тільки засоби І способи боротьби".
М. Міхновський вважав, що в такій боротьбі "стерно національного корабля" належить Інтелігенції, Основне гасло брошури — "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ". Обґрунтування права українського народу на державну самостійність Міхновський прагне довести, посилаючись на логіку природного права: державна самостійність є головною умовою Існування нації, а державна незалежність — національним Ідеалом у сфері міжнаціональних відносин.
М. Міхновський виділив також гасло: "Україна для українців!" Тобто книга "Самостійна Україна" виражала крайньо далекосяжну мету — повну самостійність України, закликала боротися за досягнення тієї мети всіма можливими способами, в тому числі за допомогою "оружжя"; відкидала І засуджувала помірковані підходи частини української Інтелігенції до питання боротьби за незалежність.
За п'ять років до М Міхновського на галицькому ґрунті молодий радикально налаштований Інтелігент Юліан Бачинський видав книжку "Україна irredenta". Книжка швидше була теоретичною працею, ніж програмним політичним документом. У ній узасаднювалось право України на незалежність. Іван Франко написав на працю Ю.Бачинського велику рецензію під заголовком "Ukraina irredenta", опублікувавши у віснику "Житє і Слово" (Львів, 1896. Т.5. С.471-483). Працю Ю.Бачинського І.Франко назвав проявом "національного почуття І національної свідомості, хоч прояв сей І прибраний наразі в доктринерську тогу" . Праця Ю.Бачинського була неординарним явищем на тлі української політичної думки 90-х років XIX ст., однак вона не мала того впливу на українській рух, який випав на долю брошури М.Міхновського. На західноукраїнському ґрунті цілі, засоби і методи національного руху вже з 90-х років XIX ст. визначали програмні документи таких політичних організацій, як "Русская Рада" москвофільської орієнтації й "Народна Рада" народовського напряму, утворена 1885 p., а також політичних партій. Тут першою політичною партією стала заснована 1890 р Русь-ко-Українська радикальна партія на чолі з Михайлом Павликом та Іваном Франком.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Джерелознавство. Українські національно-демократичні та націоналістичні партії кінця XIX-першої третини XX ст., їх нормативні та діловодні документи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок