Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Російські органи державного управління

Джерелознавство. Російські органи державного управління

Назва:
Джерелознавство. Російські органи державного управління
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,95 KB
Завантажень:
84
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Російські органи державного управління


Після приєднання України до Росії 1654 р. російські органи державного управління почали поступово поширювати свою владу, закони і розпорядження, контрольні функції й на Україну. Цей процес набув незворотного і всеохоплюючого характеру після російської перемоги під Полтавою 1709 p., коли Петро І та його наступники взяли курс на ліквідацію української державної автономії, уніфікацію становища українських земель з іншими регіонами унітарної імперії.
Вже за Петра І в системі центральних органів управління відбулися радикальні зміни, спрямовані на підвищення ролі самодержця І державного центру в регулюванні всіх сфер суспільного життя, всіх близьких і найвіддаленіших регіонів імперії. Указом царя 1711р. був утворений Сенат на чолі з генерал-прокурором. Створювався також Кабінет його величності. У 1720 р. для управління окремими великими сферами державного І суспільного життя були сформовані колегії, серед них — іноземна, військова, адміралтейська, юстиц-колегія, вотчинна, камер-колегія, статс-колегія, ревізшн-комерц-, берг-, мануфактур-колегії, Синод, а також колегії, що відали певними територіями: камчатська експедиція, колегії у справах Ліфляндії, Естландії, Виборга. Створювався Головний магістрат для управління справами міст. У 1722 р. для управління і нагляду за Україною створювалась Малоросійська колегія.
У 1742 р. колегії були поділені на три експедиції" обер-секретарську, що об'єднувала перші п'ять колегій, та на другу І третю експедиції. Друга мала спрямовувати діяльність господарське-фінансових колегій, третя — синоду та колегій для управління територіями.
В 1764 р. пройшла ще одна реорганізація колегій, коли їх розділили між чотирма департаментами в Петербурзі та двома у Москві.
Колегії як центральні управлінські органи окремими секторами державного життя проіснували до 1802 р. Тоді вони були замінені міністерствами на чолі з міністрами. Робота міністерств спрямовувалась Комітетом Міністрів. Спочатку працювали такі міністерства: внутрішніх справ, юстиції, фінансів, комерції, народної освіти, військово-сухопутних сил, військово-морських сил та іноземних справ. Міністри користувалися правом особистої доповіді цареві. Коли 1810р. була створена Державна Рада (Гос. Совет), міністри ставали її членами. Головою Державної Ради був цар. У 1861 р. органом, спрямовуючим роботу міністерств, стала Рада Міністрів (Совет Министров) на чолі з царем. Рада Міністрів була ширшим, ніж Комітет Міністрів, органом. З її утворенням Комітет Міністрів не ліквідовувався, а існував аж до квітня 1906 p., коли його функції взяла на себе Рада Міністрів. Наскільки Рада Міністрів спочатку була формальним органом (просто радою), засвідчує факт, що з 1882 р. аж до січня 1905 р. вона не збиралася. Міністерства як центральні органи управління проіснували до кінця І9І7р. їх замінили більшовицькими Народними Комісаріатами.
Одночасно з утворенням міністерств 1802 р. видозмінювалась функція Сенату. Справи управління виконавськими державними структурами взяв на себе Комітет Міністрів і міністерства, а Сенат перетворився у вищу судове-апеляційну установу. З 1810р. відповідно до плану державних реформ, що їх запропонував М.Сперанський, дорадчі функції Сенату взяла на себе Державна Рада (Гос. Совет). Головував у Державній Раді голова Комітету Міністрів. Але коли на засіданні був цар, то він і головував. Державна Рада становила єдиний дорадчий орган при цареві, хоч цар своєю волею міг дозволити Раді дискутувати ті чи інші питання, а міг при їх розв'язанні не ставити Державну Раду навіть до відома.
У квітні 1906 р. під впливом революції в Росії створювалась виборна державна установа парламентського типу — Державна Дума (Государственная Дума).
У жовтні 1905 р. Перша Дума, так звана Булигінська, що і формально мала лише дорадчий характер, перестала існувати. Маніфестом 17 жовтня цар ішов на деяку демократизацію виборного положення, хоч курії залишалися. Вибрана на основі нового положення Друга Державна Дума проіснувала від лютого до червня 1907 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Джерелознавство. Російські органи державного управління

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок