Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК У КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОЦИВІЛІЗА- ЦІЙНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК У КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОЦИВІЛІЗА- ЦІЙНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Назва:
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК У КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОЦИВІЛІЗА- ЦІЙНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,78 KB
Завантажень:
151
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
УДК 028.5
Валентина ПАЛЬЧУК,
мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК У КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОЦИВІЛІЗА- ЦІЙНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
У статті розглянуто основи інтенсифікації використання знаннєвої (інноваційної) складової як чинників удосконалення технологій аналітичної діяльності бібліотек у період соціокультурних трансформацій у напрямі їх інтелектуалізації, продукуванні високоякісних інтелектуально-аналітичних матеріалів.
Ключові слова: бібліотечна інформаційно-аналітична діяльність, органи державної влади, науково-інтелектуальні напрацювання, знаннєва (інноваційна) складова, інтелектуалізація, наукоємність технологій.
Сучасні цивілізаційні процеси пов'язують з розвитком наукоємних, інформаційно-телекомунікаційних систем і особливою роллю інтелектуальних технологій використання знань у розвитку держав. Конкретизацію цієї сутності зробив П. Друкер, класик менеджменту, професор ряду американських університетів і консультант найбільших фірм США, який у 1966 р. увів у науковий обіг термін «суспільство знань» (knowledge society), що визначає тип економіки, в якій знання відіграють вирішальну роль, а їх виробництво стає джерелом розвитку [6].
Особливість нового типу суспільства, що стимулює чи обмежує його розвиток, базується на використанні знань та інновацій як чинників зростання економічного та соціального добробуту. При цьому головною цінністю є інвестиції в нематеріальний, людський і соціальний капітал, а основною рушійною силою - знання і творчість.
Тому цілком логічною в контексті цивілізаційного розвитку вбачається прийнята на 32-й Генеральній конференції ЮНЕСКО (Париж, 2003 р.) рекомендація використовувати термін «суспільство знань», а не інформаційне суспільство [11]. Власне ця міжнародна організація в рамках обговорення двох головних документів Всесвітнього саміту по інформаційному суспільству, Декларації принципів і Плану дій, виступила з документом «Від інформаційного суспільства до суспільства знань» [15]. У його основу закладені принципи якісного використання інформаційних ресурсів, їх засвоєння, що дає нові знання, фундамент динамічного розвитку суспільства. Зокрема, у документі підкреслюється «позиція ЮНЕСКО, що передбачає просування концепції суспільства знань, а не світового інформаційного суспільства, оскільки просте збільшення інформаційних потоків не завжди приводить до появи нових можливостей для розвитку пропонованих знань».
Цей крок наводить на думку, що сучасні розвинуті країни власне майбутнє пов'язують саме з ефективністю використання знаннєвої (інноваційної) складової всіх світових інформаційних запасів, створенням нової інтелектуальної технології їх застосування в практиці, зростанням прошарків носіїв знань - професіоналів, здатних ці знання генерувати й впроваджувати в інтересах суспільного прогресу.
Сьогодні у межах реалізації Лісабонської стратегії шляхом створення європейського простору вирішуються завдання перетворення Європейського Союзу на знаннєву спільноту з економікою знань, у країнах ЄС планується довести витрати на дослідження та розробки до 3 % ВВП, підготувати 700 тис. дослідників [10].
Міжнародні дослідження щодо програмних засад побудови суспільства знань і економіки, що базується на знаннях (knowledge based economy), дасть змогу узагальнити три основні напрями суспільно-економічного реформування країн [14]:
створення мережевого суспільства (інформаційне суспільство) на базі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);
стимулювання національної інноваційної системи на використання результатів національних досліджень і розробок (ДіР);
інвестування в розвиток інтелектуальних людських ресурсів (національна система освіти і науки, реалізація концепції професійної освіти «протягом життя», розвиток національного культурного різноманіття).
Для практичного здійснення такого масштабного реформування кожною країною розробляються концепції побудови суспільства знань як національної мети, а також сценарії і терміни досягнення мети в межах довгострокових стратегій (національних планів).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК У КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОЦИВІЛІЗА- ЦІЙНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок