Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Українські та білоруські літописи XV-XVII ст

Джерелознавство. Українські та білоруські літописи XV-XVII ст

Назва:
Джерелознавство. Українські та білоруські літописи XV-XVII ст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,75 KB
Завантажень:
506
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Українські та білоруські літописи XV-XVII ст.


Останній запис у Галицько-Волинському літописі зроблений під датою "в літо 6800 (1292)". У формі багато разів повторюваного літописного прийому повідомлялося про смерть пінського князя Юрія, сина Володимирового, який був "кроткий, смиренний, справедливий. І плакала по ньому княгиня його, і сини його, і брат його Демид -— князь, І всі люди плакали за ним плачем великим.
Тої ж зими преставився степанськиЙ князь Іван, син Глібів. І плакали за ним усі люди, од малого і до великого, і став княжити замість нього син його Володимир".
Думаємо, після цього літописна традиція в Україні не була припинена. На жаль, літописів, які були б написані в Україні в XIV- першій чверті XV ст, і дійшли до нас, наука не знає. Відомі лише літописні списки, складені після 1440 р. До таких належать списки західно руських або білоруських літописів. Тих списків збереглося багато. Одні дослідники подають, що є 25 списків західноруських літописів, інші — що 14. (Порівн.: "Українська література XIV-XVI ст." К., 1988. С. 11, 531). Всі списки зводять до трьох редакцій: старшої з 1440 p., складної — з 1550 p., повної — з 1560 р. У тексті одного зі списків є слова, що дають змогу приблизно визначити час його написання. Йдеться про найбільш "український" за змістом Супральський список, або, як його ще називають, Суп-ральський літопис. Назва літопису походить від Супральського монастиря біля Білостока (зараз у Польщі), де він був виявлений. Західноруський літопис має три частини: "Сказание о вЬрных святых князей руських", що становить собою компіляцію давньокиївських, волинських, подільських, новгородських І московських літописів до 1427 р. І польських хронік; "Літописець великих князей литовских", складений за 1431-1446 pp. за хронографічним принципом, літописні оповідання, сказанія, повісті або й просто скупі замітки за 1447-1505 pp. У повісті "О подольский земли" як частині Супральського літопису розповідається про київського князя Скиригайла та ченця Фому, котрий мав намісництво від митрополита у святій Софії. Літописець чи переписувач, переповідаючи чутки про отруєння ченцем князя, після чого той скоро помер, зауважив: "аз же того не свім, зан же біх тогды млад, но нецеи глаголють, иже бы тот Фома дал князю Скиригайлу зелие травное пити..." Відомо, що Скиригайло (Скиргайло) помер у 1396 р., І в тому році літописець "біх тогды млад11. Отже, можна допускати, що робив він Супральський список у першій половині XV ст.
Західноруський літопис є джерелом, часто унікальним І багатим до вивчення багатьох історичних подій, що відбувалися в Україні наприкінці XIV-XV ст Так, напружено передано битву на Ворсклі 1398 р. між військами великого князя Вітовта з татарським ханом Темір-Куклуєм. Хоч Вітовт зібрав велике військо, він зазнав поразки: "И бысть бой велик месяца августа 12, во второк... и попусти бог татаром. Князь же великий побіже во мале дружине. И цар Темир-Куклуй тогда приде ко граду ко Киеву, и взя с града окуп 3000 рублев литовских, и силу свою распусти по литовской земли, и воеваша татарове да иже и до Великого Луцька, и много зла сотвориша земли Литовской, и отыде во свою землю". Тут же наводилось 18 імен литовських і руських князів, які загинули: князь Андрій Полоцкий Олигирдович, брат его ДмитреЙ Брянский, князь Иоани Дмитрович Кындыр, князь Андрій, пасынок Дмитреевич; князь Иоани Евлаше-кович, князь Иоани Борисович киевский, князь Глеб Святославич смоленский, князь Лев Корятович, брат его князь Семен... князь Феодор Пат-рыкиевич волинский... князь Выснытко краковский та ін.
Так само багатою є Інформація про боротьбу Швитригайла (Свид-ригайла) з Жигімонтом Кестутовичем за великокнязівський престол у 30-40-х роках XV ст. При цьому особливо виразно показані методи боротьби, які нічим не відрізнялися від татарських. "Той же зимы во Дру-быи град князь великий Швитригайло собра силу многу руськую и по-иде на Литву, и повоеваша Литовской земли множество, и пожігоша, и полон поведоша.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Джерелознавство. Українські та білоруські літописи XV-XVII ст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок