Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Агіографічна література

Джерелознавство. Агіографічна література

Назва:
Джерелознавство. Агіографічна література
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,68 KB
Завантажень:
431
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Агіографічна література


Твори агіографічної літератури за жанром — розповіді про житія святих (апо — святий, графо — пишу). Цей жанр давав велику змогу повчати, проповідувати християнську мораль, формувати в народу бажаний стереотип поглядів на церкву.
Поряд зі схваленими церквою житіями святих з XIV-XVI ст. збереглося дуже багато списків оповідань на біблейські теми, які були плодом вільної творчості, що кожного разу відходила від догматів віри. В літературі такі твори дістали назву апокрифів (апокрифос — таємний, тдробнии). Вони писалися про Адама та Єву; третього Адамово-то сина Ламеха; пророка Мойсея; царів Давида і Соломона; іноді взагалі про надуманих персонажів. У томі "Українська література XIV-XVI ст." вміщені апокрифи про згаданого Ламеха, бунт Люципера і ангелів, Соломона і Кітовраса, "Хожденіє Богородиці по муках". Останній твір дуже цікавий з погляду світського сприйняття Бога, порядків на землі та небі, в пеклі, Божого розуміння справедливості покарань за гріхи. Сюжет такий. Богородиці захотілось подивитися, як грішники караються в пеклі. З проханням вона звернулася до архангела Михаїла. "Тогда Михаїл казав створитися пеклу, а гди створилося пекло, видит пресвятая Богородиця множество мужей І жен, а они плачуть І кричать веліїм гласом". І так пресвятая Богородиця ходила від одних грішників, що мучилися в пеклі, до Інших І все запитувала Михаїла "Что сії душі согрішили?", а Михаїл все пояснював: хтось мучиться за те, що не вірив у Бога, а хтось за те, що нехрещений або за те, що отця і матір гнівив, Інші — за те, що обмовляли людей злими словами, до церкви не хотіли вставати, що лихву брали, церковне добро на свої пожитки обертали, а це "попаді, коториї по смерчі мужей своїх блуд творять та ш.
Важко сказати, чи "Хождешє Богородиці по муках" було просто народним баченням правопорядку, створеного Богом, чи пародією на християнське вчення про пекло І рай. Але твір наповнений багатою художньою фантазією І є цікавою літературною пам'яткою свого часу.
Проте згадані пам'ятки не схвалювалися церквою. В лоні монастирського затворництва писалися твори, що мали відображати офіційний православно-християнський погляд на віру в Бога, дотримання його заповідей, на скороминучість земних благ І цінності вічного блаженства в раю та ін. Свої ідеї автори таких творів Ілюстрували прикладами Божих угодників, котрі відреклися від радостей мирського життя, влади та багатства і в Ім'я Бога йшли на всілякі обмеження тілесних потягів і вигод, проводячи час у молитві, в духовних устремліннях до Бога. Безперечно, описи життя таких угодників прикрашалися різними знаменнями, чудами, спокусами дияволів і перемогами над бісами тощо. Так з'явилася численна література під назвою "житія святих".
Для Ілюстрації коротко переловімо "Житіє Николая Святоши". Николай був сином Давида Святославовича, князя чернігівського, внуком Святослава Ярославовича, князя київського І чернігівського. Мав братів Ізяслава та Володимира, з якими князював. Але під впливом великої віри в Бога покинув князювання І пішов (постригся) в Києво-Печерський монастир. Три роки "проходив послушаніє" в поварні, "своїми руками рубав дрова І носив їх на плечах з берега в монастир". Після цього Николай був приставлений охороняти монастирські ворота, де також пробув три роки. Нарешті перевели його для служіння при трапезах. Підтримував зв'язок зі своїм лікарем сиріяником (родом з Сирії) Петром, який хотів відмовити Николая від монашого життя, але з цього нічого не вийшло. Та ось захворів лікар Петро. Тоді Николай дуже молився за нього І молитвами своїми вилікував його.
Якось Николай закликав до себе Петра І повідомив, що через три місяці він відійде з цього світу. Петро почав плакати і просити, щоб Николай вблагав Бога, аби замість нього помер Петро. Зайшли в печеру, де вже було приготовлене смертне ложе. Петро знову почав просити Николая, щоб йому лягти на те ложе, а не Николаю. І так сталося через три місяці. Николай після цього ще прожив 30 літ у молитвах і угодництву Богові.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Джерелознавство. Агіографічна література

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок