Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Принципи роботи з історичними джерелами

Джерелознавство. Принципи роботи з історичними джерелами

Назва:
Джерелознавство. Принципи роботи з історичними джерелами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,47 KB
Завантажень:
97
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Принципи роботи з історичними джерелами


Деякі принципи роботи дослідника над джерелами
Абстрагуючись від конкретних імен дослідників, авторів наукових трактатів, книг, статей, можемо констатувати, що більшість з них при дослідженні й висвітленні певних історичних подій, явищ і процесів користується, в принципі, тими ж самими джерелами. Незважаючи на це, Інтерпретація тих самих явищ, оцінки і висновки часто бувають діаметрально протилежними. Норманісти й антинорманісти у висвітленні проблеми походження держави Київська Русь І походження самого терміну Русь; М. Погодш І М.Грушевський у трактуванні проблеми "общерусскости" чи самобутності українського народу, українські та польські Історики XIX - першої половини XX ст. при трактуванні національного характеру Східної Галичини; Брестська унія в оцінці Ідеологів православ'я І греко-католицизму. Діаметрально протилежно подаються історичні стереотипи таких персонажів, як Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, з новішого часу -— Симон Петлюра, Степан Бандера та ш.
У чому ж справа? Два Історики дивляться на минуле через призму одних і тих самих джерел, а бачать його по-різному. Великою мірою це залежить від того, якими принципами керується дослідник при вивченні історичних джерел.
Перш ніж цитувати джерело, посилатися на нього і брати якесь твердження з джерела за чисту монету, дослідник повинен:
1) Встановити ступінь об'єктивності самого джерела. Будь-яке писемне джерело у час створення мало творця. В свою чергу, творець мав суб'єктивний погляд на процеси, які зображував. Не зваживши того, як велів в суб'єктивних причин висвітлювати події творець джерела, не можна на його основі будувати якісь наукові категорії. В нашому Найдавнішому літописі Йдеться про запрошення варягів-русів слов'янами десь приблизно 862 р. Прийшли посланці слов'ян до варягів-русів пошукати "собі князя, який би володів нами І рядив за угодою, по праву", бо "земля наша велика І щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити І володіти нами". Чому варто ставити під сумнів цю версію? Передусім тому, що Найдавніший літопис писався через 250 років після зазначеної події.
І літописець — чи то Нестор, чи Сильвестр — міг знати про неї такою мірою достеменно, як І про амазонок, які "мужа не мають, яко скот безсловесний, а один раз на рік під весняні дні, ідуть вони із землі своєї і злягаються з навколишніми мужами, вважаючи цей час за якесь для них торжество І велике празникування". Жоден джерелознавець не сумнівається в необ'єктивності цього свідчення. Чому ж тоді легенду про запрошення варягів слід вважати за таку, що відображає Історичну реальність?
Наративне джерело з пізнішого часу. Підкоморій Б.Мясковський, який в січні-лютому 1649 р. був у складі делегації А.Киселя до Б.Хмельницького, записав у своему описі переговорів слова гетьмана "Виб'ю з ляцької неволі весь руський народ. І якщо раніше воював за свою шкоду І кривду, то тепер буду воювати за нашу православну віру. . Досить нам на Україні, і Поділлі, і Волині, тепер досить достатку в землі і князівстві своєму по Львів, Холм І Галич". На підставі цього (стосовно до лютого 1649 р.) лише одного запису польського шляхтича більшість Істориків стверджує, що вже тоді в козацького гетьмана виробилася чітка програма національного визволення українського народу. Може, й так. Але нема підстав бути до кінця переконаним, що Б Мясковський не спотворив слів Хмельницького, чи навіть не придумав їх. Тобто повної довіри до джерела як об'єктивного в цьому питанні у нас нема. Отже, нема І підстав стверджувати про згадані переконання гетьмана. Можна їх тільки допускати.
Наведемо приклад з ще пізнішого часу. Дмитро Паліїв, підхорунжий УСС, у спогадах написав, що він відіграв провідну роль у діяльності Центрального Військового Комітет)' в жовтні 1918 р. з підготовки збройного захоплення українцями влади у Львові. На підставі мемуару Д, Паліїва Михайло Гуцуляк у підготовленій ним книжці "Перший листопад 1918" написав; "Віддаючи справедливість і правду Історії, мушу тут ствердити, як наочний свідок.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Джерелознавство. Принципи роботи з історичними джерелами

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок