Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Соціальна міфотворчість і бібліотечна справа в контексті збереження і передачі інформації

Соціальна міфотворчість і бібліотечна справа в контексті збереження і передачі інформації

Назва:
Соціальна міфотворчість і бібліотечна справа в контексті збереження і передачі інформації
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,67 KB
Завантажень:
355
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
УДК 021 + 027. 081 Олександр АУЛІН,
заввідділу газети «Україна-Бізнес»
Соціальна міфотворчість і бібліотечна справа в контексті збереження і передачі інформації
У статті досліджується роль, яку на сучасному етапі може відігравати бібліотечна справа у контексті протидії розповсюдженню в соціумі негативного впливу соціальної міфотворчості деструктивної спрямованості.
Одними з основних видів життєдіяльності соціуму є збереження інформації та її передача наступним поколінням, без чого неможливе існування людства протягом тривалого часу. Соціальний інститут міфу виконує «охоронно-передавальну» функцію в безписьменних культурах. У культурах, що використовують писемність, ця функція значною мірою, але не повністю, переходить до інституту бібліотеки.
Розглядаючи співвідношення цих інститутів, слід визнати, що ці соціокультурні явища є багатофункціональними. Тому для аналізу вибрані лише соціальна міфотворчість і бібліотечна діяльність.
На перший погляд таке зіставлення є не зовсім коректним. Дійсно, відповідно до сталих у науковому середовищі поглядів, міфотворчість - це процес створення міфів, тобто сакралізованих або ідеологізованих інформаційних повідомлень імперативного характеру, що служать для соціалізації індивідів. Тоді як «бібліотечна справа - складова частина (курсив наш. - А. О.) інформаційної, виховної, культурно-освітньої діяльності, що включає комплекс державних, громадських, наукових та практичних заходів, які забезпечують організацію діяльності бібліотек, їх науково-дослідницьку й методичну роботу, а також підготовку бібліотечних фахівців» [4].
Для подолання цієї суперечності слід зробити невеликий екскурс в історію. Відомо, що перші бібліотеки з'явилися після виникнення писемності - близько 5 тис. років тому. Тобто в той час, коли для збереження й передачі найбільш важливої соціальної інформації переважно використовувався інститут міфу. Дослідження як міфотворчості того періоду, так і організації бібліотечної діяльності істотно утруднено через незначну кількість відомих на сьогодні історико-ар- хеологічних пам'яток. Більш інформативними в цьому плані є часи античності, які в контексті, що цікавить нас, навряд чи значно відрізняються від попередніх епох. У країнах Середземномор'я тієї епохи, а також сучасних їм Індії та Китаї бібліотеки існували вже як книго- сховища і суспільні центри, до завдання яких входило поширення знань. Характерною в цьому контексті є діяльність однієї з найзна- менитіших у світовій історії бібліотек - Олександрійської. Створена в III ст. до н. е. Птолемеєм I, як і більшість бібліотек того часу при храмі, вона була також центром освіти всього світу еллінізму. З майже 900 тис. одиниць зберігання далеко не всі були присвячені праву, ботаніці, зоології й астрономії, серед них містилися тексти релігійно-ідеологічного характеру, що описують виникнення світу, людини та влади. З раціональної точки зору сучасного вченого, останні є продуктом міфотворчості. У середні віки осередками знання були монастирські бібліотеки, при яких діяли скрипторії. У них переписувалося не тільки Священне писання та твори Батьків церкви, але й роботи античних авторів. В епоху Ренесансу діячі Відродження також виявляли значну зацікавленість до наявності в бібліотеках творінь попередніх епох. Минулі сторіччя мало змінили ситуацію. Інтерес до книжкових знань (на будь-яких видах носіїв) не слабшає. Бібліотеки, як і раніше, зберігають і передають інформацію, частина якої є міфами. У чому ж проблема? Людина приходить у бібліотеку та отримує доступ до знань з різних галузей: математики, фізики, історії, міфології. Усі перераховані галузі знань, включаючи останню як науку про міфи, певною мірою впливають на життя соціуму. Проте міф має ще одну іпостась - за допомогою його можуть здійснюватися глобальні соціально-політичні перетворення, зокрема ті, які призвели до світових воєн у ХХ ст.
Торкаючись загальної теорії міфотворчості, слід зазначити, що більшість сучасних учених, а також авторів попередніх епох поділяють міфи на ті, що спонтанно виникають і цілеспрямовано створені, відповідно пов'язуючи їх появу з трансцендентними/ірраціональними та іманентними (значною мірою раціональними) імпульсами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Соціальна міфотворчість і бібліотечна справа в контексті збереження і передачі інформації

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок