Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> реферат на тему: До питання становлення наукової біографії та методики біографістики у другій половині XIX - початку XX ст.

До питання становлення наукової біографії та методики біографістики у другій половині XIX - початку XX ст. / сторінка 3

Назва:
До питання становлення наукової біографії та методики біографістики у другій половині XIX - початку XX ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,43 KB
Завантажень:
283
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
М. Анучіна позитивізм, що панував у другій половині XIX ст. у середовищі європейських і російських вчених. Філософію науки другої половини XIX ст. значною мірою формував позитивізм у різних його проявах. В історії науки цей період пов'язаний з успіхами природничих наук, які спиралися на знання, здобуті через факти,
емпірично. Пошуки та встановлення зв'язків між фактами мали на меті створення законів, зокрема й суспільних. Вважалося, що через ретельний перелік сумлінно досліджених і описаних фактів можна отримати достатні знання, які за певних умов дозволять дослідити еволюцію закономірностей історичного буття і у такий спосіб передбачити майбутнє. Факти (за своєю суттю) вчені вважали другорядними [20, с. 157-187] на відміну від ідей як підсумку інтелектуальної діяльності суспільства та окремих видатних осіб . В конкретно-історичних дослідженнях великого значення набували джерела. На основі позитивізму виникла соціологія - наука, як тоді вважалося, про загальні закони суспільного розвитку [19, с. 381]. Через посередництво соціології історія запозичує методи точних і природничих наук - статистики, порівняльно-історичного, антропологічного аналізу тощо.
Викладення матеріалу та зроблені акценти віддзеркалюють погляди Д. М. Анучіна як представника позитивістського спрямування гуманітарних і природничих наук, в якому вивчення людини, її матеріальної культури у контексті природи й історії розглядається з орієнтацією на природничо-історичну точку зору. У цьому контексті Д. Анучін, оцінюючи археологічний доробок І. Є. Забєліна, переважно керувався власними
1 Позитивизм. - Лебедев С. А. Философия науки: Словарь основных терминов.
2-е изд., перераб. и доп. - М.: Академический Проект, 2006. - 320 с. - (Серия «Gaudeamus»).
уявленнями про археологію як про хронологічне викладення фактів.
Дещо інший підхід демонструє В. П. Бузескул, на біографічну творчість якого вплинули нові тенденції розвитку історичної науки наприкінці XIX ст., зокрема, широкий теоретичний і методичний плюралізм, на основі якого можливий справжній науковий синтез. В історіографії на зміну узагальненням, створеним на неповній емпіричній базі, прийшла величезна кількість вузькоспеціальних досліджень. Наприклад, для встановлення більш зрозумілих зв'язків між фактами були задіяні закони психології тощо.
Серед істориків першими висловили сумніви стосовно домінування в гуманітарних дослідженнях філософії позитивізму ті історики, які працювали в галузі всесвітньої історії. Серед українських істориків цю думку поділяв В. П. Бузескул, який в своїх історичних та історіографічних працях прагнув позбавитися впливу однієї концепції, а намагався створити власне бачення історичного процесу, приділяв увагу проблемам методології історії. В. П. Бузескул, на відміну від Д. М. Анучіна, був представником іншої наукової історичної школи.
Бузескул Владислав Петрович (1858-1931) - історик, історіограф, професор Харківського університету, академік Російської (1922) і Української (1925) Академій наук. Відомий як історик науки, стародавнього світу, загальної історії, історіографії. В. П. Бузескул був продовжувачем кращих світових традицій в галузі загальної історії, прихильником передових на той час методів історичних досліджень, в тому числі - історико- критичного методу. Історіографічні праці В. П. Бузескула, зокрема, «Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале XX века», дві частини якої видано в 1929 і 1931 pp., є найповнішим викладенням всесвітньої історії на теренах Росії [15].
В його працях з історії й історіографії блискуче поєднувалися конкретно- історичні і теоретичні проблеми в підходах до складання біографій вчених- істориків, опису становлення і розвитку наукових шкіл тощо. Увагу до теорії та методики історичної дисципліни досліднику прищепили його вчителі, професори Харківського університету М. Н. Петров та В. К. Надлер. Особливо це стосувалося методів і прийомів історичної критики, ставлення до факту і архівного матеріалу, що в цілому вплинули на погляди В.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему: До питання становлення наукової біографії та методики біографістики у другій половині XIX - початку XX ст.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок