Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Скачати реферат: До питання становлення наукової біографії та методики біографістики у другій половині XIX - початку XX ст.

До питання становлення наукової біографії та методики біографістики у другій половині XIX - початку XX ст. / сторінка 4

Назва:
До питання становлення наукової біографії та методики біографістики у другій половині XIX - початку XX ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,43 KB
Завантажень:
283
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Бузескула в галузі історії науки. Він вважав, що вивчення історії науки неможливе без вивчення особи самого історика, його індивідуальності, епохи, в яку він жив і працював. Життєпис науковця він використовував як один з методів критичного усвідомлення його творчої спадщини.
Особливості принципів науково-дослідної роботи В. П. Бузескула пов'язані з його зацікавленням всезагальною історією. Історик такого напряму, який поєднує знання вітчизняної історії, окремих історичних періодів, історіографії повинен мати широкий світогляд, здатність показати «механізм історичного руху». Йому властиві тонкість і глибина критичного аналізу, знання джерел, європейських і стародавніх мов, специфічний спосіб мислення, що в цілому дозволяло виокремлювати і пояснювати складні зв'язки між явищами історії.
Монографія «Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале XX века» була підготовлена в рамках праць Комісії з історії знань Російської Академії наук (з 1925 р. - Академія наук СРСР). Як зазначав автор, метою праці є спроба «...підвести певні підсумки, оглянути, якими шляхами і у якому напрямі спрямовувалися у нас вивчення і розробка всезагальної історії, що і хто зробив у цій царині, які були надбання минулого часу» [8, с. 5]. Провідне місце в дослідженні займають біографії істориків, їхній науковий потенціал, оцінка внеску у вітчизняну науку. У цій монографії та інших працях, зокрема, в рецензії на книгу JI. Ранке «Всеобщая история» (Лейпциг, 1883-1884) [7], «Введение в историю Греции» [5, с. 298]. В. П. Бузескул висловив деякі міркування щодо якостей, необхідних досліднику історії науки при вивченні наукової спадщини вчених Він також визначив систему критеріїв, орієнтирів і принципів, за якими, на його думку , належить керуватися дослідникам у цій сфері. Серед них:
® ступінь відповідності рівня наукових знань дослідника рівню західноєвропейської науки;
® глибина наукового кругозору, розуміння сутності та зв'язку явищ, які необхідні історику;
® здатність визначити наукову проблему, дослідити її в історичному контексті та історичному розвитку;
® володіння навичками побудови процедури дослідження, передусім, відбору відповідної методики, зокрема історико-критичного методу, аргументів, системи доказів і способів критичного аналізу у відповідності до часу, в якому жив дослідник, у здатності застосовувати їх в процесі дослідження, у глибині критичного аналізу, в особливих здібностях проникати до сутності змісту джерел [6, с. 1138];
® уміння залучати до досліджень новий матеріал, «...використати його у такий спосіб, щоби не розгубитися у дрібнотах, завжди бачити історичну перспективу [7, с. 232]. Для цього слід «звертатися до найбільш достовірних джерел, розібратися в них, визначити ступінь достовірності автора, місце і час його життя, склад його наукових уподобань, з'ясувати його обличчя, його індивідуальність - саме це складає сутність засобів наукового дослідження» [9, с. 1125];
® здатність до широкого залучення джерел, їхнього аналізу та критичної оцінки з урахуванням належності їх авторів до певного часу, релігії та нації [7, с. 241].
До кращих зразків наукової біографії вченого, найбільш повної, об'єктивної і неповторної, на думку Е. В. Матвєєвої, дослідниці наукової спадщини вченого [15, с. 55-66], належить стаття В. П. Бузескула про професора кафедри всесвітньої історії Харківського університету М. М. Луніна (1807-1844) [10].
В. П. Бузескул вважав, що для Харківського університету Лунін важив не менше, ніжТ. М. Грановський для Московського університету3. Значна увага в статті приділяється біографії М. М. Луніна, аналізуються етапи формування його як фахового науковця, серед яких - навчання в одному з провідних європейських університетів, - Берлінському, якісна історична, філософська, філологічна підготовка та знання першоджерел. Аналізуючи нечисленну наукову спадщину та лекційні курси з всесвітньої історії, В. П. Бузескул зосереджується на методах дослідження М М. Луніна. Курс лекцій останнього із загальної історії, як вважав В.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему: До питання становлення наукової біографії та методики біографістики у другій половині XIX - початку XX ст.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок