Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Лексичний аспект ділового мовлення

Лексичний аспект ділового мовлення

Назва:
Лексичний аспект ділового мовлення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,23 KB
Завантажень:
230
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат
Лексичний аспект ділового мовлення


План.
1. Лексикологія як наука. Лексичне значення слова.
2. Омоніми, синоніми, антоніми, Пароніми.
3. Лексика української мови


1. Кожна мова, і українська зокрема, складається зі слів. Усі слова української мови становлять її лексику (від гр. Іехісоз - той, що відноситься до слова). Слово – одна з основних одиниць мови, що виконує важливі функції:
- називає всі пізнані людиною предмети та явища суспільного життя й природи;
- несе інформацію під час спілкування між людьми;
- допомагає висловлювати свої думки й почуття.
Усі слова вживаються у будь-якій мові й утворюють її лексику, або словниковий склад.
Укр.мова належить до високорозвинених і найпоширеніших мов світу. Рівень її розвитку визначається словниковим багатством. У найбільшому тлумачному словникові укр.. мови налічується 11 томів, де зафіксовано 136 слова ( Словник укр.мови: В 11 т. К.: Наук. Думка, 1970 – 1980).
Проте навіть ідеальні словники не можуть зафіксувати всі слова, які вживаються в мові. Словниковий запас весь час збагачується, розвивається, оновлюється і позбавляється від слів, які називають застарілі поняття. У мові функціонують слова повнозначні й неповнозначні, конкретні й абстрактні, Слово може мати кілька значень і вживатися в усіх функціональних стилях.
Специфічно українська лексика – це слова, що виникли на українському грунті в період становлення й розвитку української народності, що припадає на 14 ст.
Лексика іншомовного походження в словниковому складі сучасної укр. літерат. Мови становить приблизно 10%. Вони і є тією ланкою, що зв’язує укр.. мову з усіма розвиненими мовами світу. Протягом історичної еволюції найчисленнішими були запозичення з германських і романських мов. Із германських, зокрема, в укр.. мову потрапили такі слова як черешня, капуста, лев, стадо, коляда, рожа, кіт кум. Лексичні запозичення з нім. мови: касир, вексель, поштамт, шлюз, галстук, футляр, бинт, пластир, верстат. У словниковому складі суч. укр. літ. мови також функціонують слова грецького походження: граматика, бібліотека, філософія, планета, галактика, полюс, тропіки, мелодія, театр.
Основними мовами посередниками для укр.. мови впродовж її історичного розвитку виступали польська та російська мови. Так, наприклад, слово петрушка запозичене російською мовою з польської через українську. Слово фартух , гвинт, ринок українською мовою запозичені з німецької через польську.
Одним з найдавніших у словниковому складі суч. Укр.. мови є запозичення зі старослов’янської мови – першої писемної мови всіх слов’янських народів, яка виконувала роль єдиної літературної мови всіх слов’ян і відіграла значну роль у розвиткові української літературної мови. Так, старослов’янськими за походженням є слова: область, страждати, мислитель, учитель, знайомий, премудрий й ін.
Значне місце в укр.. мові посідають інтернаціоналізми, тобто слова, що вживаються в багатьох мовах світу: нація, університет, мораль, політика, ректор.
Лексичні норми регулюють слововживання. Вони є найбільш рухливими. Лексичні норми фіксуються Словником укр. мови .
Наука, об'єктом вивчення якої є словниковий склад мови, називається лексикологією.
У професійній лексиці найпоширеніші такі помилки:
1. Неправильний наголос. Іноді від наголосу може залежати й семантика, (значення) слова, наприклад: замок – замок
2. Неправильна вимова окремих звуків або деяких слів. Насамперед ідеться про фізичні вади – шепелявість, гаркавість та недотримання норм орфоепії, наприклад: пишемо «яєчня», але вимовляємо «яєшня».
3. Неправильне вживання слів за семантикою (значенням). Наприклад, крісло – стілець.
4. Невміння розрізняти окремі морфеми у слові Наприклад, префікси: «Він обирав капелюх в магазині» ( не «обирав», а «вибирав»).
5. Вживання дієслова-зв’язки «буде» (майбутній час) в контексті теперішнього часу. Наприклад: «Шевченко буде великий український поет (не «буде», а «є»).
6.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Лексичний аспект ділового мовлення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок