Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Класифікація і форми актових матеріалів Х-ХV ст.

Джерелознавство. Класифікація і форми актових матеріалів Х-ХV ст.

Назва:
Джерелознавство. Класифікація і форми актових матеріалів Х-ХV ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,66 KB
Завантажень:
82
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Класифікація і форми актових матеріалів Х-ХV ст.


Інші актові матеріали X-XV ст. Класифікація і форми актових матеріалів
Зрозуміло, що впродовж X-XV ст. в Україні діяли не лише правові норми Руської Правди. Потреби державного І суспільного життя вимагали регулювання відносин між великим київським князем і князями земель, між князями і церквою, між спадкоємцями того чи іншого князя, який помирав. У часи ординської залежності ярликами оформлялися стосунки залежності українських князів від Золотої Орди; в часи Великого князівства Литовського, Руського І Жемайтійського були вироблені правові норми відносин українських князів та Інших вельмож з Великим князем Литовським, від середини XIV ст. на частину західноукраїнських земель поширювались державні акти польських королів. Юридичну силу мали також грамоти і листи митрополичі. Вони регулювали життя монастирів, церкви, що наділяли тими чи Іншими повноваженнями монастирських архімандритів, та ш.
З XI ст. збереглося шість редакцій Устави Володимира Святославовича про правове становище церкви (редакції пізнішого походження: кінця ХІІ-ХПІ ст.), своєрідного договору зі своєю дружиною Анною, візантійською цесарівною. У списках XIV-XV ст. так само збереглась Устава Ярослава Володимировича — своєрідний договір з митрополитом Іларіоном. Усі списки об'єднуються у дві редакції: Коротку і Поширену. Устав починається словами, "Се яз, князь великий Ярослав, сын Володимерь, по данью отца своего сгадал есмь с Митрополитом Ларионом".
М.Грушевський, однак, піддавав сумніву достовірність тих пізніх списків. "Вона (церковна Устава — С.М.) має предметом церковний суд, — писав М.Грушевський, — головно в справах моральности і суп-ружих відносинах вірних взагалі; відома вона тільки в пізніх рукописях (найстарша XV в.) І нема про неї раніших згадок. Що в теперішнім виді вона не може належати до часів Ярослава, в тім не може бути наймень-шої непевности; чи була вона простим фальсифікатом, чи спирається на якійсь традиції про Ярославову уставу, чи нарешті мала в основі дійсно якусь Ярославову хартію, пізнійше розширену і змодифіковану, се все ще питання не вияснені, бо й сама устава далі близше не аналізована".
З північноруських земель у списках дійшла Устава Новгородська Святослава Ольговича з 1137 р., Устава Смоленська Ростислава Мстиславовича з 1136 р.
З XII-XV ст. збереглося чимало актових матеріалів у формі грамот, договорів та устав, які мали різне функціональне призначення. Оскільки такі актові матеріали появлялися з різних причин, з відмінним функціональним призначенням і мали неоднакову форму, їх прийнято класифікувати за низкою принципів. Найзагальніша класифікація актів на дві великі групи:
публічно-правові;
приватно-правові.
До публічно-правових актів належать документи, які призначалися для регулювання державних, громадсько-політичних, церковних та інших публічних відносин Як правило, вони видавалися від Імені державних, громадських І церковних установ та від Імені осіб, наділених владою.
В свою чергу публічно-правові акти класифікуються за функціональним призначенням на акти, що регулювали аграрні відносини, право власності на землю, норми набуття І відчуження землі;
встановлювали рівні земельної ренти залежно від якості грунтів, географічного розташування масивів та Інших показників;
систему позаекономічного примусу, зокрема панщизняних відносин,
відносини між центральними органами влади і провінційними адміністраціями, між великим князем І князями земель та іншими вельможами;
правовий статус торговельно-промислового населення;
систему суддівської влади та норми судочинства;
зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні відносини;
права церков і конфесій;
права народів (племен, Інородців та ін.), їх мов, релігій, культур тощо.
За функціональним призначенням всього вирізняють близько 150 різновидів актів. Наприклад, серед такого виду актових матеріалів, як грамоти, вирізняють:—
жалувані грамоти, або дарчі, що виходили головно від королів, царів, великих князів І засвідчували наділення місцевих вельмож, церков, монастирів, двірських слуг, дружинників і вояків земельними угіддями або звільняли їх від різних повинностей чи надавали пільги.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Джерелознавство. Класифікація і форми актових матеріалів Х-ХV ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок