Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> ТЕОРЕТИКИ ТА ПРАКТИКИ МУЗЕЙНИЦТВА ХАРКІВЩИНИ: ВНЕСОК У ФОРМУВАННЯ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ РЕГІОНУ (ХІХ - ПОЧ. ХХ СТ.)

ТЕОРЕТИКИ ТА ПРАКТИКИ МУЗЕЙНИЦТВА ХАРКІВЩИНИ: ВНЕСОК У ФОРМУВАННЯ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ РЕГІОНУ (ХІХ - ПОЧ. ХХ СТ.)

Назва:
ТЕОРЕТИКИ ТА ПРАКТИКИ МУЗЕЙНИЦТВА ХАРКІВЩИНИ: ВНЕСОК У ФОРМУВАННЯ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ РЕГІОНУ (ХІХ - ПОЧ. ХХ СТ.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,76 KB
Завантажень:
326
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
УДК 069(091)(477.54) "18/19"
В. В. ГНЄЗДІЛОВА
ТЕОРЕТИКИ ТА ПРАКТИКИ МУЗЕЙНИЦТВА ХАРКІВЩИНИ: ВНЕСОК У ФОРМУВАННЯ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ РЕГІОНУ (ХІХ - ПОЧ. ХХ СТ.)
Досліджується проблема внеску приватної ініціативи в харківське музейництво. Аналізується музеєзнавча діяльність українських учених.
Ключові слова: Харківський національний університет, Харківське історико-філологічне товариство, етнографія, музеєзнавство, паМяткоохоронний рух, культурна спадщина, пам'ятки історії та культури, рухомі і нерухомі пам'ятки.
Исследуется проблема вклада частной инициативы в харьковское музейное дело. Анализируется музееведческая деятельность украинских ученых.
Ключевые слова: Харьковский национальный университет, Харьковское историко-филологическое общество, этнография, музееведение, движение по охране памятников старины, культурное наследие, памятники истории и культуры, движимые и недвижимые памятники.
The problems of the. contribution quotient initiatives in musйum deal Kharkov. Analysis of the museum activity Ukrainian scientist.
Key words: Kharkov Historic-Philological Society, Kharkov National University, ethnography, museum management studies, historical relics protective movement, cultural heritage, historical and cultural monuments, mobile and immovable values.
Розглядаючи тенденції розвитку музейництва Харківського регіону, слід зазначити, що особливістю становлення і розвитку українського музейництва в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. була його позадержавна спрямованість. Саме це певною мірою зумовило досить значну роль, яку відіграла в цьому процесі громадська і, зокрема, приватна ініціатива. Саме видатні українські вчені та науковці, мистецтвознавці й етнографи, краєзнавці та художники докладали значних зусиль для того, щоб музейна справа Харківщини активно розвивалася в напрямі нових культурних та історичних тенденцій розвитку України та регіону зокрема. Тому проблема внеску приватної ініціативи у формування і розвиток музейної справи регіону є актуальною.
Мета статті – дослідження внеску приватної ініціативи у формування та розвиток музейної справи Харківського регіону.
ХІХ – початок ХХ ст. – час становлення та достатньо швидкого розвитку музейництва в Україні, зокрема й на Харківщині. Характерною особливістю цього процесу була практично відсутність державної політики в цій сфері. Це значною мірою зумовило виявлення приватної ініціативи, активну участь в організації та діяльності музейної мережі видатних харківських учених. Серед них особливе місце належить А. М. Краснову, Д. І. Багалію, М. Ф. Сумцову, П. Г. Фоміну, П. Д. Мартиновичу, Ф. І. Шміту [16, с. 6].
Так, активну діяльність у музейній сфері вів професор Харківського університету, науковець та колекціонер А. М. Краснов. Він брав участь у створенні етнографічного відділу Харківського художньо-промислового музею. Основою цього відділу стала колекція етнографічних предметів, яку він привіз зі своєї останньої подорожі по Далекому Сходу. А. М. Краснов зробив великий внесок в організацію Етнографічного музею Харківського історико-філологічного товариства (ХІФТ). А. М. Краснов радив, які предмети необхідно придбати і де їх можна придбати безплатно. Також науковець сам визначив початкову суму, необхідну для відкриття музею – 3 500 крб [6, с. 7].
Велике значення для музейництва мала діяльність у цій сфері Дмитра Івановича Багалія. Ім'я Д. І. Багалія, видатного вченого, історика, педагога – нерозривно пов'язане з діяльністю громадських культурно-освітніх установ Харкова кінця ХІХ – початку ХХ ст. і, особливо – ХіФТ (1877-1919 рр.). Діяльність Д. І. Багалія в Етнографічному музеї сприяла активізації поповнень музейного фонду. У цей час, завдяки зусиллям Д. І. Багалія, харківські вчені почали формувати колекцію творів І. Ю. Рєпіна, яка стала найбільшою в Україні [9, с. 3].
Постать Дмитра Івановича Багалія (1857-1932), безумовно, є визначальною для історії Харкова ХІХ – початку ХХ ст. Будучи відомим діячем науки, Д. І. Багалій у дожовтневий період відігравав значну роль у громадсько-політичному та культурному житті Харкова й України.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: ТЕОРЕТИКИ ТА ПРАКТИКИ МУЗЕЙНИЦТВА ХАРКІВЩИНИ: ВНЕСОК У ФОРМУВАННЯ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ РЕГІОНУ (ХІХ - ПОЧ. ХХ СТ.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок