Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Форми і методи введення в суспільний обіг наукових знань інформаційно-аналітичними структурами бібліотек

Форми і методи введення в суспільний обіг наукових знань інформаційно-аналітичними структурами бібліотек

Назва:
Форми і методи введення в суспільний обіг наукових знань інформаційно-аналітичними структурами бібліотек
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,48 KB
Завантажень:
175
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
УДК 027. 081 (477) Галина ПОКРОВСЬКА,
голов. бібліограф НБУВ
Форми і методи введення в суспільний обіг наукових знань інформаційно-аналітичними структурами бібліотек
У роботі розглядаються окремі форми і методи роботи інформаційно-аналітичних структур бшбліотек, етапи створення баз даних, що сприяють введенню в суспільний обіг нових наукових знань.
У практичній діяльності науковців, спеціалістів сфери економіки, політики, різних категорій чиновників, представників владних структур дедалі більшої гостроти набувають проблеми пошуку в загальному потоці необхідної саме для них інформації, обробки великих інформаційних масивів. При цьому опрацювання великих інформаційних масивів забезпечує високу точність, безпомилковість пошуку.
Із 80-х років ХХ ст. обсяг знань у суспільстві збільшується удвічі кожні два роки, причому з прискоренням. У соціальній сфері ця тенденція проявляється в тому, що в найбільш розвинутих країнах світу взято курс на перехід найближчим часом від теперішнього індустріального суспільства до постіндустріального (інформаційного).
«Ера інформаційного суспільства» - прискорення темпу життя, зростання кількості комунікативних зв'язків, урбанізація і бурхливий розвиток науково-технічного прогресу. Саме ці чинники визначають необхідність переходу до нової стратегії розвитку на основі знань та високоефективних інформаційних технологій, які невблаганно вторгаються в усі сфери діяльності людства. Зосередження уваги на сфері інформаційних технологій потребує реалізації концепції «чотирьох і» (інформатизація, індивідуалізація, інтеграція та інтелектуалізація).
Головною проблемою країн, що розвиваються, стає так званий «цифровий розрив» або інформаційна нерівність - розрив у можливостях та способі життя між державами, що будують інформаційне суспільство, та рештою держав. У суспільстві, заснованому на знаннях, їх обсяг не є метою освіти. Сьогодні мета освіти - навчити людей створювати нові знання й опановувати технології та способи, що дають можливість це зробити.
Сучасні тенденції розвитку ставлять нові вимоги перед людиною, а значить і перед освітою, зокрема її змістом, що відіграє вирішальну роль у становленні кожної особистості. Зміна ідей, знань, технологій відбувається швидше, ніж зміна людського покоління. Постійно з'являються нові знання, без використання яких фахівець не буде ефективним. Людина ХХІ ст. - це людина, яка постійно вчиться. Людство рухається до нової якості суспільного розвитку - суспільства знань. «Проблему накопичення і введення в загальний обіг наукових баз знань найкраще можна вирішити на основі бібліотек, - зазначив академік НАНУ, генеральний директор НБУВ О. С. Онищенко. - Не можна створити інформаційну мережу без інформаційної бази, без знань, накопичених у бібліотеках. Нині відбувається прискорене оновлення науково-технічних знань, у зв'язку з чим потрібні спеціалісти, які здатні творчо використовувати науковий потенціал у різних галузях. Сьогодні до 75% вітчизняного наукового потенціалу використовується для підтримки вже досягнутого науково-технічного рівня економіки, лише незначна частина орієнтована на цілі оновлення на сучасному рівні наукових знань. Українська наука зберегла ще певні можливості в плані наукового забезпечення інноваційного розвитку країни».
Саме в бібліотеках протягом останніх десятиріч спостерігалося найбільш помітне вдосконалення засобів управління інформацією, введення її в активний суспільний обіг.
Актуальність перетворення бібліотечних закладів з установ, які виконують винятково функцію «скарбниці знань», на наукові установи, які шляхом створення відповідних інформаційно-аналітичних підрозділів здатні надавати необхідну замовникам не лише інформаційну, а й аналітичну, прогностичну інноваційну та іншу продукцію. Тобто поступово бібліотеки, використовуючи власний значний науковий та інформаційний потенціал, мають перетворюватися на своєрідні «фабрики думок», не тільки обслуговуючи читачів, а й надаючи відповідні інформаційно-аналітичні послуги владним структурам, юридичним особам, науковцям, зацікавленим в отриманні відповідної інформації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Форми і методи введення в суспільний обіг наукових знань інформаційно-аналітичними структурами бібліотек

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок