Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> ТЕОСОФІЯ ЯК ФЕНОМЕН НЕКЛАСИЧНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ НОВОГО ЧАСУ: (СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ В ОЦІНКАХ СУЧАСНИКІВ)

ТЕОСОФІЯ ЯК ФЕНОМЕН НЕКЛАСИЧНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ НОВОГО ЧАСУ: (СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ В ОЦІНКАХ СУЧАСНИКІВ)

Назва:
ТЕОСОФІЯ ЯК ФЕНОМЕН НЕКЛАСИЧНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ НОВОГО ЧАСУ: (СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ В ОЦІНКАХ СУЧАСНИКІВ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,69 KB
Завантажень:
345
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
УДК 239.4+130.2
А. Т. ЩЕДРІН
ТЕОСОФІЯ ЯК ФЕНОМЕН НЕКЛАСИЧНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ НОВОГО ЧАСУ: (СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ В ОЦІНКАХ СУЧАСНИКІВ)
Розглянуто передумови виникнення і поширення теософії в соціокультурному просторі на межі ХІХ-ХХ ст., її соціальні функції, неоорієнтальні засади, футурософські виміри, спіритичні передумови теософії, роль кроскультурних зв'язків у її виникненні.
Ключові слова: соціокультурний простір, теософія, соціальні функції, спіритизм, кроскультурні зв'язки, релігія, православ'я.
Рассмотрены предпосылки возникновения и распространения теософии в социокультурном пространстве на рубеже ХІХ-ХХ вв., ее социальные функции, футурософские измерения, неоориентальные основания, спиритические предпосылки теософии, роль кросскультурных связей в ее возникновении.
Ключевые слова: социокультурное пространство, теософия, социальные функции, спиритизм, кросскультурные связи, религия, православие.
The preconditions of occurrence and distribution of theosophy in sociocultural space on a boundary ХІХ-ХХ are considered, its social functions, neoeast of the basis, spiritsm as the precondition of theosophy, role of cross-cultural communications in its occurrence, it futuroроsophy of measurement.
Key words: sociocultural space, space, theosophy, social functions, spiritsm, кросс-cultural communic ations, religion, Orthodox church.
Актуальність проблеми. Теософія як цілісний соціокультурний феномен формується в другій половині ХІХ ст. і відбиває глибокі та стійкі тенденції в розвитку культури, що мають як істотні ретропроекції, так і чітко виражену футурософську складову. Протягом ХХ ст. теософія, зберігаючи своє доктринальне «ядро», активно видозмінюється і трансформується в соціокультурному просторі; вона є генетично первинною стосовно антропософії, вчення Живої Етики, Калагії, неотеософії Е. Мулдашева. Її значний вплив на «Розу Світу» Д. Андрєєва не можна не помітити; до її засад звертаються прибічники філософського, окультно-містичного руху «Новий Акрополь» тощо. Тому теософія є важливим об'єктом філософсько-культурологічного, релігієзнавчого аналізів.
Джерелами, що висвітлюють теософію як явище культурного життя епохи, є праці О. П. Блаватської (1831-1891), у яких розроблялися філо- софсько-доктринальні засади нового вчення; з кінця 80-х рр. ХХ ст. вони, здавалося, забуті в попередні 30-70-ті ), знову набули значного поширення в пізньому радянському соціокультурному просторі. Значний інтерес викликають роботи сучасників виникнення теософії, у яких вона була піддана гострій (найчастіше особистісно забарвленій) критиці, – В. П. Же- ліховської, Всев. С. Соловйова (брата Вол. С. Соловйова, що також виявляв критичну налаштованість щодо доктрини Теософського товариства), оприлюднені в часописі Русское обозрение. Серед аналітично мислячих дослідників теософії слід зазначити М.О. Бердяєва; змістовні й інформативні праці І. Дмитревського, П. Булгакова, К. Істоміна й ін. оприлюднені в журналі Въра і Разумъ. Важливим джерелом є праця П. О. Милославсько- го, яка знову повернулася у вітчизняний соціокультуний простір наприкінці 90-х рр. ХХ ст. у зв'язку з посиленням інтересу до феномену імморталізму в різних, зокрема й теософських, формах [12]. Зазначені джерела складають предметом дослідження статті.
Методологічні засади дослідження складають праці філософів, культурологів, істориків – В. П. Бранського (синергетики як методології дослідження); С. Б. Кримського (закономірності розвитку культури в часі); диякона О. Кураєва (оцінки Православ'я ідей реінкарнації); О. І. Уткіна (особливості модернізації соціокультурного простору Російської імперії); Ю. Хабермаса (характеристика трансформації різних сфер культури в контексті проекту Модерну); дослідження ролі «вторинних» міфів у відтворенні теософії як цілісного соціокультурного феномену другої половини ХІХ ст. [15; 17].
Поширення теософії в соціокультурному просторі на межі ХІХ-ХХ ст. викликало пильний інтерес як сучасників, так і дослідників більш пізнього часу. Експансія теософського вчення, його трансформації, збільшення кількості її прихильників – усе це не могло не викликати реакції сталих соціокультурних систем, що мають розвинуту структуру, до складу яких входять підсистеми з різним ступенем автономності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: ТЕОСОФІЯ ЯК ФЕНОМЕН НЕКЛАСИЧНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ НОВОГО ЧАСУ: (СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ В ОЦІНКАХ СУЧАСНИКІВ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок