Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Козацькі літописи XVIII ст.

Джерелознавство. Козацькі літописи XVIII ст.

Назва:
Джерелознавство. Козацькі літописи XVIII ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,56 KB
Завантажень:
294
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Козацькі літописи XVIII ст.


На початку XVIII ст з нав'язуванням до літописної традиції автори-інтелектуали з-поміж козацької старшини створили низку Історичних творів, що за тематичним спрямуванням (висвітлення головно Історії Козацької держави), а також обґрунтуванням автономістичної Ідеї були явищами одного порядку ЦІ твори прийнято називати Козацькими літописами Важливим зразком цього жанру був "Літопис Самовидця” Жоден Історик, який вивчав Історію України 1648-1734 рр , не минав цього джерела 3 джерелознавчого погляду літопис вивчали М Максимович, О. Левицький, О. Бодянський, М.Петровський, Д.Багалій, М.Грушевський Ним цікавились І високо оцінювали Т.Шевченко, М Костомаров, І.Франко, Д Яворницький, М Возняк та ін.
До 1846р "Літопис Самовидця" зберігався у рукописних списках У тому році один варіант літопису був опублікований О Бодянським у московських "Чтениях" При підготовці публікації О Бодянський використав чотири рукописні списки П Куліша, доведений до 1668 р , М Костомарова, одержаний від харківського вчителя Третьякова, доведений до 1690 р , список в російському перекладі, що зберігався в бібліотеці московського "Общества истории и древностей российских", список київського урядовця Юзєфовича У цьому виданні літопис закінчувався описом подій 1734р
У 1878 р Орест Левицький видав нову редакцію літопису, для підготовки якої використав ще два нововідкритих списки Іскрицький та Козельський Перший у свій час належав бунчуковому товаришеві Петру Іскрицькому, другий був у списку полкового осавула Якова Козельського, а потім — у родині філософа Я Козельського
Я.Дзира вважає, що найближчим до оригіналу є список Іскрицького Оригінальний список (авторський) не зберігся
О.Левицький вважав, що справжній текст “Літопису Самовидця” описує події з 1648 до 1702 р Події 1703-1734 рр дописані пізнішим переписувачем 3 цією думкою ніби погоджуються всі дослідники
М Петровський, М Грушевськии та Інші дослідники вважали, що автором літопису був козацький старшина Роман Ракушка-Романовський Цей висновок виводиться насамперед Із самого тексту Самовидець бачив "конотопське чудо" 1652 р , був присутній при облозі Смоленська 1654 р , брав участь у поході військ Юрія Хмельницького 1662 р , у Чорній раді 1663 р , спостерігав за боєм військ Брюховсцького з армією С Яблоновського під Білою Церквою 1665 р , 1669 р перебував у Новгород-Сіверському, коли гетьманом вибрали Д Многогрішного тощо Як відомо з Інших джерел, старшина, котрий був свідком згаданих подій — це насамперед Роман Ракушка-Романовський Однак це не є прямим свідченням
"Літопис Самовидця" цінний тим, що описи багатьох подій у ньому зроблені дуже реалістично Автор намагається говорити тільки правду І дуже обережно ставиться до різних слухів Оригінальною є версія Самовидця про те, як Б Хмельницький впоїв переяславського Ілляша Орменчика для того, щоб забрати в нього привілей Владислава IV, переконливо описано хід Корсунської битви, детально сказано про посольство Адама Киселя на Різдво Христове 1649 р , коли Б Хмельницькому посли дали "привилей на волности, и булаву, и бунчук, корогв, бубни, знаки войсковіе от короля хотячи упокоїти ту войну", коли у гетьмана були посли від короля угорського, царя Москви, господаря волоського, мултянського, та ш
Дуже негативне ставлення Самовидця до союзу Б Хмельницького з татарами Він так прокоментував цей союз "Аже нестатечная приязнь вовку з бараном, так християнинові з бусурманином" Автор з сумом описує шкоду, завдавану козацькій державності різноманітним свавіллям Радзивіл розбив Небабу, його Чернігівський і Ніжинський полки через те, що козаки забули про обережність, готовність, а “безпечне болшей бавячися пьянством"
Рішення Переяславської ради, коли козаки "позводилися зоставати под високодержавною его царского величества рукою", було прийнято через те, що не хотіли більше "жадним способом быти подцаними королю полскому и давним паном, ані теж примати к себі татар.
Взагалі, автор постійно висловлював негативне ставлення до орди "Хан зо всіма ордами кримскими, білагородскими незліченними силами витягнул до Хмслницкого на спустошення християнства"
Образно подано походи Б Хмельницького та обрання гетьманом Юрія Хмельницького, домагання Виговського дозволу на час військових походів брати для себе "з рук І двора" Ю Хмельницького булаву та бунчук, тобто символи влади
Реалістично описані в літописі розправи шляхти над населенням, у тому числі над єврейським "І мнопе на той час з жидов, боячися смерти, християнску віру прийняли, але зась знову, час углядівши, до Полши поутікавши, жидами позоставали, аж рідко котрий додержався віри християнской".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Джерелознавство. Козацькі літописи XVIII ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок