Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела

Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела

Назва:
Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,75 KB
Завантажень:
189
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела


Як зазначалось в одній з попередніх лекцій, 1782 р. адміністративний поділ Гетьманщини на полки було скасовано. На їх місці створювалося три намісництва: Чернігівське, Київське і Новгород-Сіверське. Для правильного поділу російської України на три намісництва проводилася значна робота, яку, згідно з указом Катерини II 1779 p., мав очолювати губернатор "в Малой России" Андрій Милорадович. Комісія, очолена А.Милорадовичем, 1780р. завершила польову роботу, а 1781 р. провела опрацювання матеріалів і виготовила проекти карт трьох пропонованих намісництв. Опрацьовані матеріали як описи намісництв були надіслані до Малоросійської колегії. Пізніше О.Лазаревський надрукував опис Чернігівського намісництва, а П.Федоренко вже 1931 р. опублікував опис Новгород-Сіверського. Опису Київського намісництва 1781 p., як писала Марія Литвиненко, не знайдено. Видавці книги "Описи Київського намісництва", що вийшла друком 1989 p., теж засвідчили, що "оригінал не виявлений", але подекуди збереглося його п'ять пізніших списків, переписаних полковим писарем І.Хорошкевичем, колезьким регістратором Є.Новаківським, канцеляристом Р. Савойським. У книзі вміщено шість описів намісництва, виконаних 3 775-1787 pp., хоч при цьому упорядники видання подали, що загалом досі виявлено 17 повних І скорочених топографічних, географічних та інших описів. З опублікованих шести описів три зберігаються в ЦДІА України в Києві, два — в Державній публічній бібліотеці, один — в Центральній науковій бібліотеці НАН України. Але зупинимось коротко на збережених описах комісії А. Милорадовича, описові Чернігівського намісництва А.Шафонського, описах Харківського намісництва та деяких інших.
Про зміст описів трьох намісництв, утворених 1782 р , можна судити за інструкцією, розробленою для комісії А.Милорадовичем. (Інструкція вимагала піддавати опису всі без винятку поселення, "дабы никакова поселения не миновать", навіть тих, які після ревізії "при сотнях по оным не состояли"; "делать точное описание каждого города, села, деревни, слободы, хутора, заводу и всякого поселения"; описувати, де церкви дерев'яні, а де кам'яні, "количество обывателей" в кожному поселенні, "различая (их) по статьям дворян, духовенство, купечество и мещанство", "число обывателей по жилью хат"; "изъяснить пристани и разные фабрики", рухи річкового транспорту "вниз и вверх рек", про найманих робітників, про ремесла і промисли, володіння селян, їх доходи та ін.; вимагалося особливо уважно описувати поселення, що чимось вирізнялися, "чего особливому примечанию достойно" за розташуванням вздовж рік, за наявністю лісів, доріг та Ін.
Так, опис Новгород-СІверського намісництва починається з опису Новгород-Сіверська. Характеризується географічне положення міста, його укріплення, церкви (з чого збудовані), називаються міські цехи та ремісничо-навчальні заклади при них, розповідається про заняття населення, його становий поділ на шляхетство, духовенство, купецтво, урядників, міщан, козаків, про ярмарки і торги.
Чимало точної інформації, наприклад, про ремісників Новгород-Сіверська, серед яких було котлярів — чотири, слюсарів — один, кравців — 74, шевців — 195,шаповалів — 78, ковалів —15, ткачів— 15, м'ясників — 15, гончарів — 15. У десяти цехах Стародуба об'єднувалось 344 ремісники. Аналогічні статистичні дані про заняття населення наводяться практично з усіх міст і містечок намісництва. В описах повітів і сіл подані відомості про земельні відносини, вирощування тих чи інших землеробських культур, заробітчанство, розміри селянських податків грошима та натурою: коноплями, олією, медом. При описах поселень обов'язково повідомлялось про наявність у них різних підприємств: млинів, ґуралень, скляних заводів і гут, рудних гут, цегелень, машинобудівних, миловарних, шкіряних мануфактур. Кожного разу називаються власники таких підприємств, кількість зайнятих на них робітників, їх заробітки, умови праці та проживання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок