Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Пам’ятки про Русь арабських та візантійських авторів

Джерелознавство. Пам’ятки про Русь арабських та візантійських авторів

Назва:
Джерелознавство. Пам’ятки про Русь арабських та візантійських авторів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,76 KB
Завантажень:
173
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Пам’ятки про Русь арабських та візантійських авторів


Писемні пам'ятки візантійських та західноєвропейських авторів про Русь VI-XI ст.
Систематичними і чіткіше хронологічно прив'язаними до окремих подій та історичних діячів є праці візантійських та західноєвропейських авторів від VI до XI ст. У них знаходимо відомості про спосіб життя і побут слов'ян, їх воєнну силу, зв'язки з Руською державою, окремих руських князів — Ігоря, Ольгу, Святослава, Володимира та ін.
Найвідомішими авторами є Прокопїй із Кессарії, секретар візантійського полководця Велізарія (написав "Історію війни з готами", доведену до 554 р.); візантійський імператор Маврикій (582-602 pp.) — автор, а, може, псевдоавтор книги "Стратегікон"; патріарх Фотій, який залишив бесіди І послання з другої половини IX ст.; імператор Костянтин Порфирородний (905-959 pp.), автор праць "Про управління Імперією" та "Про церемонії візантійського двору"; візантійський хроніст Лев Діакон, автор "Історії в десяти книгах" про період 959-976 pp.
У розпорядженні українського читача є такі російські переклади згаданих авторів та пращ про них:
Прокопий из Кессарии. Война с готами. М., 1950;
Маврикий. Тактика и стратегия. СПб, 1903;
Ежегодник музея истории религии и атеизма. М., 1958. Т. 2. С. 107-136. (Стаття Каждана А.П. про послання і бесіди Фотія);
Константин Багрянородный, Сочинения. М., 1899;
Византийский временник. М., 1961. Т. 20. (Стаття Каждана А.П. про Льва Діакона).
Прокопій Кессарійський подає відомості про розселення слов'янських відгалужень склавинів і антів, даючи їм дуже виважені характеристики. "Численні племена антів" розмовляють тією ж мовою, що і склавіни. "... Народами склавинами і антами не править один муж, але з давніх часів вони живуть так, що порядкує громада, і тому всі справи, чи щасливі, чи лихі, Ідуть до громади... Єдиного бога, що насилає блискавку, — визнають єдиним владикою всіх і жертвують йому кров і всяку худобу. Не знають долі (фатуму) І зовсім не визнають, щоб вона мала якусь силу над людьми, але як хто має перед собою смерть видиму, чи в хворобі, чи на війні, обіцяють вони за життя своє, якщо не згинуть, жертви богу, і, врятувавшись, жертвують, що обіцяли, І думають, що тільки жертвою врятували собі життя. Шанують вони річки, німф і деякі Інші божества, жертвують їм всім і з тих жертв ворожать собі. Живуть вони в лихих хатках, селячись далеко один від одного і змінюючи часто свої житла. Вступаючи в битву, ідуть здебільшого на ворогів піші, маючи в руках невеликі щити і піки, а нагрудників не одягають. Деякі не мають ані сокири, ані плаща, але тільки в коротких штанах стають битися з ворогами. В обох народів мова одна, проста І варварська. Виглядом вони також не різняться поміж собою; всі вони високі і надзвичайно міцні; тілом і волоссям не дуже білі І не русяві, І не впадають зовсім у чорне, а рудуваті всі. Життя проводять суворе І нецивілізоване... вони зовсім не злі і не підступні І в простоті заховують гунські звичаї. Й Ім'я у склавинів І антів колись було одне: за давніх часів І цих, і тих називали спорами, для того, думаю, що заселяють край розкиданими І відокремленими оселями". Прокопій писав також про готів, які проживали над Азовським морем, булгарів, котрих вважав за гуннів, про укріплення Херсонєса імператором Юстіаном.
У "СтратегІконі" Маврикія (чи псевдо Маврикія) йшлося про методи боротьби з варварами, зокрема зі слов'янами. Давались поради: у боротьбі зі слов'янами вдаватися до залучення їх "на свій бік промовами І подарунками", щоб вони не могли об'єднатись І "не стали під владу одного вождя". Отже, вже у VI ст. імперська ідеологія виробила такі методи, які й досі використовуються імперськими силами в боротьбі проти національно-визвольних рухів.
Із промов І повчань Фотія дізнаємося про етнічні риси русів, про деякі конкретні події, що мали місце у відносинах між Візантією і Руссю. Є опис маловідомого походу русів на Візантію 860 p., опис спроби хрещення русів у 867 р. та Інших подій.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Джерелознавство. Пам’ятки про Русь арабських та візантійських авторів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок