Головна Головна -> Реферати українською -> Діловодство -> Джерелознавство. Історичні твори XVII ст.

Джерелознавство. Історичні твори XVII ст.

Назва:
Джерелознавство. Історичні твори XVII ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,55 KB
Завантажень:
129
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Джерелознавство. Історичні твори XVII ст.


Хроніка Феодосія Сафоновича та "Синопсис"
У другій половині XVII ст. в Україні було написано два Історичних твори, які за жанровими особливостями ніби продовжували традицію літописання, насамперед манерою початку розповіді "від сотворенім міра" чи від патріарха "Ноя по потопі". Водночас твори суттєво відрізнялися від літописного жанру — в них перевага надавалася висвітленню проблем Історичного розвитку за тематичним принципом, а не за роками. При цьому помітною є загострена увага до висвітлення тих подій, які, на думку авторів, були визначальними. Тобто на українській Історіографії, як і на мистецтві, позначилися барокові впливи.
Такими творами стали Хроніка Феодосія Сафоновича, написана 1672-1673 pp., та "Синопсис", виданий друком 1674р. з благословення Києво-Печерського архімандрита Інокентія Гізеля.
"Виникнення цієї групи історичних творів, — пише в передмові до сучасного видання "Хроніки" Феодосія Сафоновича професор Юрій Мицик, — свідчило про новий етап у розвитку Історіографії, який характеризувався переходом від літописання та накопичення історичних знань до історичної науки".
Феод осій Сафонович був ігуменом Київського золотоверхого Михайлівського монастиря. Це засвідчує заголовок твору: "КроЙника з лЪтописцов стародавних, з святого Нестора Печерского Киевского, а также з кройникъ полских о Русиі отколь Русь почалася, и о первых князех руских, и по них далших наступаючих князех, и о их делах собраная пра-цою иеромонаха Феодосия Софоновича, игумена монастыря Михайловского золотоверхого киевского, року от сотвореня свЬта 7180, а от Рождества Христва 1672".
Рік написання — це рік падіння гетьмана Дем'яна Многогрішного і початок гетьманування Івана Самойловича, коли в українському суспільстві зароджувалася автономістична Ідеологія.
За літописною традицією Ф.Сафонович починає свою розповідь з легенди про потоп, про поділ світу праотцем Ноєм між його синами, переповідає вживані тоді пояснення про те, звідки походить назва слов'ян (чи то від Словенного моря, чи від славних своїх справ і кохання у славі, а не в скарбах); звідки назва россіян (від широкого розсіяння по світу), ототожнює ім'я слов'ян з іменем сарматів, "що від Сармата назвалися", повторює легенду про запрошення трьох князів — Рюрика, Сінеуса і Трубода, які із собою І назву рус принесли, "бо того краю варяги.. Русь називалися'. Так само прост пояснюються назви слов'янських племен та Інші питання
Дуже знаменним е "Предословие". В піднесено патріотичному стилі автор починав "В Руси я уродившись в віри православной, за слушную речь почитатлем, абым вЪдал самъ и иншимъ руским сномъ (синам — СМ.} сказал, отколь Русь почалася и як панство (держава — см) Руское за початку ставши, до сего часу идетъ. Кождому бовЪмъ потребная есть речь о своей отчизнь знати и иншимъ питаючимъ сказати, бо своего роду не знаючих людей за глупых почитають..."
Весь твір складається з трьох книг І додатків: "Хроніки о Русі", "Хроніки о початку І назвиську Литви", "Хроніки о землі Полскій".
"Хроніка о Русі" складається з трьох частин, які поділяються на глави. В першій частині 28 глав: "О початку словен І русі"; "О перших кня-зех руских"; "О забытью князей киевских Дира и Оскольда и о княже-ньи Рюриковомъ"; "О княжении Олги в Киеве, о помете над древляны и о крещеніи ее"; "О княжении Святослава Игоревича в Киеве" тощо.
Двадцять восьма глава має назву "О змові Давыдовычовъ" і Всеволодовича на Изяслава князя Киевского. О забытю Игоря, о БОЙНІ Изяс-лавовой з Давидовичами и о примирю з ними". Остання дата першої частини "6656 літо" — 1148 р.
У другій частині — 31 глава. В першій главі розповідається про війну князя київського Ізяслава з князем суздальським Гурпєм, сином Володимира Мономаха І про перемогу над Ізяславом от Гурпя (Юрія Долгорукого — CM.} і про князювання Гурпйове в Києві. В останній главі йдеться про повторне Мстиславове княжіння на Галичі і "о значній його над венграми І ляхами перемозі".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Джерелознавство. Історичні твори XVII ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок