Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Природно-заповідні об’єкти та території Горган

Природно-заповідні об’єкти та території Горган

Назва:
Природно-заповідні об’єкти та території Горган
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,88 KB
Завантажень:
452
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Розділ 2. Природно-заповідні об’єкти та території Горган
2.1. З історії розвитку природоохоронної справи
Ідея охорони природи шляхом заповідання у Західній Україні зародилась на початку XX сторіччя. У 1900 році австро-угорське Міністерство землеробства видало циркуляр про охорону природних урочищ і старих дерев, а в 1909 році воно поставило завдання знайти в Карпатах пралісові угруповання для створення резерватів. Міністерство освіти Австро-Угорщини у 1903 році видало директиву про охорону пам'яток природи. З ініціативи наукової громадськості у Галичині розпочато створення перших заповідних об'єктів. У 1907 році в Долинському повіті на Станіславщині на площі 54 га був створений скельно-лісовий резерват "Бубнище", а у 1908 році заповідний статус набуло урочище "Підлюте", а по всій території Карпат було вилучено з лісоексплуатації лісові масиви біля верхньої межі лісу (як охоронні ліси). У надлісництві Ясень у верхів’ї ріки Лімниці вже в 1919 році у кварталах 52 і 66 на площі 500 га створено резерват "Горган". У 1938 році його площа була розширена до 1122 га. Тут була ділянка лісу з перевагою сосни кедрової на площі 178 га.
В 1910 році австрійським Міністерством сільського господарства і державного майна було запропоновано Львівській дирекції лісів і державного майна відібрати в Карпатах первісні ліси для організації резервату. Такий резерват-заповідник "Чорногора" було створено в 1921 році. Б.Павловський в 1932 році обґрунтовано запропонував створити в Чивчинських горах мережу резерватів різної величини і значення, яка прийнята до уваги і в наш час.
У XIX столітті популяція сосни кедрової у Карпатах у значній мірі була знищена. Тому, наукова громадськість Польщі рішуче виступила на її захист. У 1920 році Державний Комітет Охорони Природи у Львові звернувся до Міністерства релігійних віросповідань та публічної освіти з пропозицією звернути увагу "Прокуратурі державних фінансів у Львові" на необхідність забезпечення належної охорони від знищення лісів сосни кедрової у маєтку Львівської митрополії в селі Перегінську, оскільки саме тут були чи не найбільші в Польщі масиви цих лісів. Вирішальним публічним заходом у справі охорони популяції сосни кедрової була так звана "Анкета у справі Східних Карпатах". Був це, фактично, з'їзд представників практично всіх державних установ, наукових відділень, громадських організацій. Він відбувся 29-30 травня 1931 року у Станіславові з ініціативи Міністерства робіт публічних. На цьому з'їзді було зроблено зауваження адміністрації митрополичих маєтків у Перегінську щодо відсутності дій, скерованих на охорону сосни кедрової. Учасники цього форуму запропонували дирекції митрополичих маєтків створити резерват для охорони лісів з суттєвою перевагою сосни кедрової.
У справі збереження гірських лісів Карпат та створення в найбільш цінних масивах заповідних об'єктів вагома роль належить відомому польському ботаніку і природоохоронцю, професору Владиславу Шаферу, а також митрополиту Андрею Шептицькому. Дякуючи їх зусиллям у 1934 році був створений заповідник "Яйце" на площі 270 га, де охоронялись ліси з значною участю сосни кедрової. Тут деякі кедри віком 100-600 років мали висоту 28 м і діаметр на рівні грудей – 1,3 м. З метою розширення популяції сосни кедрової тут було започатковано введення її в культуру. Цей заповідник на той час вже мав юридичні підстави на існування, а саме: розпорядження Міністра релігійних віросповідань та публічної освіти від 30 травня 1934 році і рішення воєводи Станіславського від 20 вересня 1934 року.
12 серпня 1934 року відбулось свято відкриття цього заповідника. Була відслужена урочиста літургія та екскурсія до резервату і його посвята. Тепер він отримав офіційну назву "Кедровий заповідник ім. Митрополита Андрея Шептицького". Формальний акт, грамоту, про створення резервату "Яйце" митрополит галицький Андрей Шептицький видав 15 квітня 1935 року і передав його під опіку науковому Товариству ім. Шевченка у Львові. Водночас було затверджено "Приписи для відвідувачів кедрового заповідника", якими встановлено відповідний охоронний режим, а також створено "Загальний опис кедрового заповідника ім.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Природно-заповідні об’єкти та території Горган

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок