Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> БАЛАНС ГУМУСУ ЯК КРИТЕРІЙ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

БАЛАНС ГУМУСУ ЯК КРИТЕРІЙ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Назва:
БАЛАНС ГУМУСУ ЯК КРИТЕРІЙ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,24 KB
Завантажень:
420
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
УДК: 332.3.003.13
Шкумат В. П.
БАЛАНС ГУМУСУ ЯК КРИТЕРІЙ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Баланс гумусу та його вартісна оцінка розглядається як критерій екологічного стану та ефективності використання земель.
Ключові слова: вартісний баланс, землекористування, гумус, екологія.
Баланс гумуса и его количественная оценка рассматривается как критерий экологического состояния и эффективности использования земель.
Ключевые слова: количественный баланс, землепользование, гумус, экология.
Balance of humus and its cost estimation is considered as criterion of ecological state and efficiency of use of lands.
Key words: cost balance, land tenure, humus, ecology.
Вступ
До недавнього часу в якості основних критеріїв ефективності землекористування застосовували натуральні та вартісні показники (урожайність культур, вихід кінцевої продукції у натуральному і вартісному вираженні, чистий прибуток, рентабельність та інші) без урахування змін екологічного стану земель. Глибока деградація ґрунтів, яка посилилася внаслідок земельних трансформацій і переходу до ринкової економіки, вимагає оцінювати екологічні наслідки землекористування. Нині, при розробці проектів землеустрою, цьому питанню приділяється недостатньо уваги. Одна з причин - відсутність зрозумілих і доступних методик.
Аналіз літератури і мета досліджень
Екологічна оцінка ефективності землекористування ускладнена тим, що бонітування якісних функцій ґрунтів здійснюється за тридцятьма показниками агрофізичних, хімічних і мікробіологічних властивостей [4]. Разом з тим, відомо, що родючість ґрунту і рівень урожайності культур залежить від вмісту гумусу, де акумулюються значні резерви поживних речовин. Дослідженнями встановлено щільний позитивний корелятивний зв'язок між вмістом гумусу і покращенням його агрономічних властивостей [5]. Крім того, баланс гумусу чітко відображує характер ерозійних процесів і рівень біологізації систем землеробства [3], а кількість гумусу можна обрахувати у вартісних показниках [6]. Виходячи з вищезазначеного, метою роботи є аналіз землекористування на основі розрахунку балансу гумусу та його вартісної оцінки як універсального критерію екологічного стану земель.
Матеріали і методи
Використано матеріали земельних обстежень Миколаївського інституту землеустрою, звіти державної статистики, дані польових досліджень сівозмін короткої ротації в умовах чорноземів південних Миколаївського інституту агропромислового виробництва. В зазначених матеріалах показники агроекологічної оцінки земель, структури посівних площ, урожайність культур, дози внесених органічних та мінеральних добрив та інші взято як вихідні для розрахунку балансу гумусу.
В існуючих методиках [1, 2] витратна частина балансу гумусу не враховує його нормативні втрати внаслідок ерозії ґрунту. Для усунення цього недоліку використано емпіричні та теоретичні моделі змиву ґрунту [3], на основі яких нами виведена формула розрахунку втрат гумусу, стосовно основних типів ґрунтів Півдня України, яка має наступний вигляд:
Wh= [о,оо4а5Р1ооо)1Ч] -10- а-ть
де Wh - втрати гумусу від змиву, кг/га;
Ь - довжина схилу, м;
] - ухил схилу, град.;
X - коефіцієнт протиерозійної ефективності посіву;
d - об'ємна маса ґрунту, г/см;
Ть - вміст гумусу в орному шарі ґрунту, %.
Для оцінки вартості гумусу виходили з того, що одна тонна підстилкового напівперепрілого гною великої рогатої худоби при гуміфікації утворює 75 кг гумусу [1, 2]. Тоді його вартість можна встановити за ціною відповідної кількості гною з витратами на його внесення.
Результати та оговорення
Дослідження показали, що в період 1988-1990 рр. господарствами Миколаївської області був практично досягнутий бездефіцитний баланс гумусу (табл. 1). Цей факт підтверджують і офіційні дані за 1989 рік [7]. Такі результати одержано завдяки раціональному поєднанню галузей рослинництва і тваринництва, що дозволяло вносити в середньому на гектар ріллі не менше шести тонн гною, мати значну питому вагу площ кормових культур з високою протиерозійною та агромеліоративною дією.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: БАЛАНС ГУМУСУ ЯК КРИТЕРІЙ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок