Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Особливості водопостачання окремих приміщень у разі відсутності водогону (сільська школа, лікарні). Ознайомлення із заходами щодо охорони водних ресурсів. Нагляд за водопостачанням. Методи взяття проб води у мережі водогону, колодязі, попередня оцінка яко

Особливості водопостачання окремих приміщень у разі відсутності водогону (сільська школа, лікарні). Ознайомлення із заходами щодо охорони водних ресурсів. Нагляд за водопостачанням. Методи взяття проб води у мережі водогону, колодязі, попередня оцінка яко

Назва:
Особливості водопостачання окремих приміщень у разі відсутності водогону (сільська школа, лікарні). Ознайомлення із заходами щодо охорони водних ресурсів. Нагляд за водопостачанням. Методи взяття проб води у мережі водогону, колодязі, попередня оцінка яко
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,88 KB
Завантажень:
313
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
“Особливості водопостачання окремих приміщень у разі відсутності водогону (сільська школа, лікарні). Ознайомлення із заходами щодо охорони водних ресурсів. Нагляд за водопостачанням. Методи взяття проб води у мережі водогону, колодязі, попередня оцінка якості питної води, знезаражування води в польових умовах”


ПЛАН
Особливості водопостачання окремих приміщень у разі відсутності водогону (сільська школа, лікарні).
Ознайомлення із заходами щодо охорони водних ресурсів. Нагляд за водопостачанням.
Методи взяття проб води у мережі водогону, колодязі, попередня оцінка якості питної води, знезаражування води в польових умовах”
1. Децентралізоване (місцеве) водопостачання має ряд особливо-стей. Воно призначене для забезпечення питною водою окремих будинків або невеликої групи будівель. З цією метою можуть вико-ристовуватися різні за походженням води: атмосферні, відкритих водойм, підземні.
Атмосферні води, як відзначалося вище, збирають у відповідні резервуари, де вони зберігаються і поповнюються за рахунок опадів. Ці води досить забруднені й перед вживанням їх обов'язково знеза-ражують. Найчастіше з цією метою воду для пиття кип'ятять. Для водопостачання часом використовують води відкритих водойм. Най-кращі за якістю води гірських річок. Вони мають добрі органолеп-тичні властивості, малу мінералізацію і, за деяким винятком, без-печні в епідемічному відношенні. На рівнині якість води значно погіршується внаслідок забруднення частинками ґрунту, викорис-тання водойм для культурно-побутових і господарських цілей. Тому для пиття не застосовують.
Найчастіше децентралізоване водопостачання організовується за рахунок підземних вод. Вода забирається з різних водоносних горизонтів і з різної глибини, але здебільшого використовують ґрунтові води з другого і третього водоносних горизонтів, захищених від забруднення. Чим глибше розташований шар води, тим вона чисті-ша. При децентралізованому водопостачанні додаткову обробку води, як правило, не проводять. Тому до колодязної води не можна ставити такі високі вимоги, як до води при централізованому водопоста-чанні. І все ж така вода повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, мати нешкідливий хімічний склад і добрі органолеп-тичні властивості.
Якщо санітарний стан колодязя і результати аналізу води за-довільні, то вода може використовуватися для пиття в сирому виг-ляді, тобто без всякої попередньої обробки. Коли санітарний стан джерела й аналіз води незадовільні, то воду можна вживати лише після кип'ятіння чи хлорування. Колодязь і територія довкола зав-жди повинні знаходитися в технічно-справному й охайному виг-ляді, який гарантує стійку і високу якість води.
Для забезпечення питною водою невеликого населеного пунк-ту або його частини влаштовуються різного типу колодязі (рис. 4.10). З цією метою у сільських умовах часто будують шахтні або трубчасті колодязі. Щоб запобігти забрудненню підземних вод під час експлуатації, місце для колодязя вибирають на підвищенні не ближче 20-30 м від можливого джерела забруднення (наприклад, убиралень, вигрібних ям, хлівів, гноє-сховищ, місць захоронення людей і скотомогильників, складів мінераль-них добрив і отрутохімікатів тощо). Якщо джерело забруднення знахо-диться вище :;а рельєфом, тоді від-стань до колодязя повинна бути не меншою 80-100 м. Територія довко-ла не повинна затоплюватися павод-ковими і зливовими водами і заболо-чуватися.
При влаштуванні шахтного колодязя робиться все, щоб не до-пустити забруднення води під час ек-сплуатації споруди (рис. 1). Стінки колодязів (цямриння) укріплюють бе-тонними кільцями, камінням або деревом. Вони повинні бути міцними водонепроникними.
Благоустроєна українська шахтна криниця
Для цього використовують камінь, дерево тільки міцних порід, краще бетонні кільця. Цямриння повинно виступати на 0,8 м над поверхнею землі. Верх колодязя закривають кришкою і влаштовують навіс. Щоб не допустити забруднення води з по-верхні, довкола колодязя влаштовують «глиняний замок» з добре вимішаної і пошарово утрамбованої глини або жирного суглинку глибиною 2 м і шириною 1 м.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Особливості водопостачання окремих приміщень у разі відсутності водогону (сільська школа, лікарні). Ознайомлення із заходами щодо охорони водних ресурсів. Нагляд за водопостачанням. Методи взяття проб води у мережі водогону, колодязі, попередня оцінка яко

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок