Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Екологічні проблеми Карпатського регіону

Екологічні проблеми Карпатського регіону

Назва:
Екологічні проблеми Карпатського регіону
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,17 KB
Завантажень:
1239
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.4


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Історія нас вчить, що мудрість будь-якого народу проявляється в тому, як зберігаються природні умови, його існування та використовуються ресурси, добробут сучасних і майбутніх поколінь.

Питання охорони життєвого середовища та раціонального його використання, збереження й збагачення природних ресурсів з кожним роком все більше й більше турбує людство.

У 1991 році Верховна Рада України оголосила всю територію України зоною екологічного лиха. За 2 роки до цього спеціалістами-географами Української Академії наук була вперше розроблена й складена карта стану навколишнього середовища України, за окремими компонентами природи.

Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України у першу чергу слід починати з впровадження системи природоохоронних заходів у тих регіонах, де сьогодні екологічна ситуація найбільш напружена і які мають найбільше соціально-економічне значення для нашої держави.

Такими регіонами уряд визнав:

Донецько-Придніпровський;

Поліський,

Карпатський,

Азово-Чорноморський.

Серед основних природоохоронних проблем на Україні охорона природи Карпат привертає до себе постійну увагу спеціалістів різних галузей.

Карпати належать до порівняно молодих гірських систем. Вони виникли в альпійській геосинклінальній зоні в період рухів мезозойської ери. Головна роль у геологічній будові Карпат належить кайнозойським відкладам. Палеогенові верстви цієї ери складають власне Карпати, а неогенові – Прикарпаття і Закарпаття. Українські Карпати є нині однією з найбільш перспективних зон для масового відпочинку та лікування трудящих нашої країни. На великій території Карпат зростає більше половини усіх видів нижчих і вищих рослин.

Карпати за винятком певної території високогір’я були до початку агрокультурного періоду повністю вкриті лісами. Внаслідок господарського впливу лісистість тут скоротилася у 3 рази.

Охорона лісу – це в першу чергу, турбота не про дерева, а про людей, їхній добробут і здоров’я. І потрібно все зробити для того, щоб кожен, хто приходить у ліс, був його другом. Отже, ліс вимагає любові й розуміння.

Українські Карпати – не лише один з наймальовничіших куточків України, це також регіон дуже важливого економічного значення, зона цінних лісових масивів, що очищають повітряний басейн над значною частиною Східної Європи. Карпати відзначаються багатими й різноманітними біологічними ресурсами.

Головні хребти Карпат – важливі частини Європейського вододілу між Балтійським і Чорним морями. Маючи загальну довжину понад 1500 км, вони охоплюють значну площу п’яти братніх (колишніх соціалістичних) країн і відіграють в їх економічному житті важливе значення.

Карпати містять третину лісових запасів України, лісистість цієї території – одна з найвищих в Україні. Тут ростуть 2110 видів квіткових рослин, багато цінних видів дерев і лікарських рослин. Проте протягом останніх десятиліть Карпати зазнають все більших втрат від людської діяльності. Карпатські ліси перебувають під загрозою знищення не лише від лісорозробок, порушення ґрунтового і рослинного покриву, але й від хімічного пере забруднення, кислотних дощів.

Українські Карпати – це також центральна і найбільша частина Східних Карпат, які починаються від Лупківського перевалу на заході і кінчаються в масиві Бучедж на території Румунії. Їх загальна довжина становить 240 км, ширина 100-110 км. Висота Українських Карпат з північного заходу на південний схід поступово зростає.

Кліматичні умови мають вирішальний вплив на формування екосистеми, їх географічне поширення, структурні особливості й функціонування.

В Карпатах за характером зволоження і температурного режиму можна виділити 3-и райони. Перший район – напіввологий, дуже теплий і теплий. Для характеристики клімату наведемо дані метеостанції в Ужгороді (117 м), де середньорічна температура +9,3о, річна кількість опадів становить 782 мм. У Чернівцях (234 м) середньорічна температура +7,9о, річна кількість опадів – 683 мм. Тут в основному поширені грабово-дубові, грабово-ясенево-дубові та липово-дубові ліси.

Другий район – вологий, помірний і прохолодний. Середньорічна температура в Кобилецькій Поляні (410 м) становить +8о, річна кількість опадів – 1154 мм. В Микуличині ці кліматичні показники відповідно +6,2о і 881 мм. Тут поширені букові, ялицево-букові, смереково-ялицево-букові ліси.

Третій район дуже вологий, помірно холодний і холодний. Середньорічна температура на Квасівському Мензулі (1250 м) +4,1о , річна кількість опадів становить 1358 мм. На полонині Пожижевській (1428 м) середньорічна температура +3,1о, річна кількість опадів – 1400 мм. Переважають буково-ялицево-смерекові та смерекові ліси.

Висотно-зональні рослинні смуги. Географічні закономірності розміщення рослинного покриву залежно від впливу кліматичних факторів найбільш виразно проявляються у широтній зональності та вертикальній поясності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Екологічні проблеми Карпатського регіону

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок