Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> реферат: Чивчино-Гринявські гори

Чивчино-Гринявські гори / сторінка 2

Назва:
Чивчино-Гринявські гори
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,87 KB
Завантажень:
349
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Традиційно так склалось, що румунські відроги до власне Чивчин - не відносять.
Для Чивчинського хребта характерним є наявність субальпійського поясу полонин, протяжність яких - дуже велика і в Українських Карпатах поступається лише Гринявським горам. Для південної частини хребта характерна асиметрія північного (пологий) та південного (крутий) макросхилів. Верхня частина хребта від Комана до Крецели зашита важкопрохідним жерепом.
Ще однією особливістю чивчинських верхів є часті скали-останці, так звані Баби, висота яких досягає 10-ти метрів.
Полонина Палениця є найвищим плоскогір"ям України.
Вздовж усього чивчинського хребта проходить Державний кордон України з Румунією.
Гора Чивчин, 1766 - одна з небагатьох вершин Українських Карпат, де є виходи порфіритів - найдавніших порід вулканічного походження.
Найвигіднішим пунктом виходу в Чивчини є Буркут (900 м над р.м.), на північну частину - Шибене (857 м ) в усті однойменного потоку. По дорозі від Шибеного до Буркуту є джерело мінеральної води. Також джерела "Буркуту" є в самому Буркуті, в 0,5 км вище устя потоку, що спадає зі сторони Лукавиці.
Буркут - найдавніша польська бальнеологічна здравниця. Найкращі свої часи Буркут-курорт пережив у 20-х роках ХІХ ст. В ті часи там було збудовано більше 15 вілл. Курорт був зруйнований австрійським військом у 1848 році під час придушення революційних заворушень. У 80-х ХІХ ст. роках курорт ожив, але подальший його розвиток було перервано Першою світовою війною. Планувалось прокладання дороги Гринява - Копілаш, але ці плани лишились проектами. Основний потік відпочиваючих добирався до Буркуту традиційним плаєм з с.Гриняви через перевал Ватонарку і полонину Лукавицю.
В долині потоку Альбін, в 4 км вище його устя в Ч.Черемош є ще одне джерело мінеральної води "Буркут".
В долині потоку Попадинець, в 5 км від устя знаходилась польська геологічна партія, що займалась розвідкою родовищ графіту, в долині Ч.Черемошу, за устям Прелуки - інша партія, що займалась пошуками родовищ марганцю.
Панорама з Гнітеси дає найкращий вид на Роднянські Альпи, відстань до них - 25 км по прямій, на заході-південному заході розпочинається пасмо Родни верхом Мунчель 1703, від нього йдуть Магура 1602, кульмінація Родни - Великий Петрос 2305, в глибині - Репедя 2077, Пусдрелору 2199, Галатулуй 2057. Дальну частину Роднянських Альп загороджує Крецела 1851, на схилах якої знаходяться витоки Білого Черемошу. Зліва Крецели лінія родни проглядається Інеул 2280, Верфу Росул 2225, Прелучілє Гагі 1851, Деалуль Косорбіі 1594 і Онулюй 1932.
Цікавим об"єктом природи є група скал Камінь Мокриню, складена з вапняків тріасового періоду. Підійти до нього найлегше з долини Мокринчика, потоку, що впадає в Ч.Черемош в 0,5 км нижче клаузи Лостунь.
Клауза Лостунь - найбільша в Карпатах гребля зі шлюзом. Розташована на висоті 1160 м. В часи, коли Черемошем здійснювався сплав лісу - була найсучаснішою інженерною спорудою. Особливістю цієї клаузи був розподіл акумульованої води відразу у дві долини: Ч.Черемошу і Лостуня. 


3. Гринявські гори. Коротка довідка.
Найвища вершина - г. Листувата - 1525 м.
Вершина Гринявських гір, у межах Івано-Франківської області. Поверхня округла, схили середньої крутизни. Складається з пісковиків. Вкрита різнотравно-злаковими луками, що формуються на дерново-буроземних грунтах. Подекути - фрагменти біловусових і чорницевих пустищ. Луки використовують як пасовища.
Гринявські гори є третім за висотою гірським пасмом Верховинщини. Вони розташувалися симетрично Чивчинам відносно долини Чорного Черемоша і простягаються від його правих берегів (від села Красник) до витоків Чорного і Білого Черемошів у тому ж південно-східному напрямку, який характерний для всіх східно-карпатських хребтів. Спочатку хребет вимальовується своїми вершинами: Кринта (1359 м), Змієнська (1356 м), Ростіцька (1513 м) та Скупова (1579 м), далі йде незначне зниження хребта, після чого він знову піднімається до такої ж висоти: г.Тарниця (1553 м) та г.Баба Лудова (1586 м), яка і є найвищою в Гринявських горах.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Чивчино-Гринявські гори

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок