Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Скачати: Чивчино-Гринявські гори

Чивчино-Гринявські гори

Скачати:* Captcha
* - щоб завантажити роботу, введіть в поле код з картинки і натисніть кнопку "Завантажити"



Назва:
Чивчино-Гринявські гори
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,87 KB
Завантажень:
349
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
на тему:
”Чивчино-Гринявські гори”


План
1. Загальна інформація про Карпати.
2. Чивчинські гори. Коротка довідка.
3. Гринявські гори. Коротка довідка.


1. Загальна інформація про Карпати.
Українські Карпати складають приблизно чверть Карпатської дуги. Перед появою Карпатської гірської дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці змінилось сушею.
Мелово-палеогенова флішева геосінкліналь, де зародились сучасні Карпати, не було суцільним водневим простором, її розділяли продольні гряди суші (так звані кордильєри) - виступи древніх порід фундаменту флішу. Явні сліди розливу фундаменту - виступи конгломератів, які містять неокатані уламки кристалічних сланців та кварцю, до гравелітів з галькою метаморфічних порід часто зустрічаються серед шарів типового двохкомпонентного фліша (ритмічно чергующихся пісковиків та сланців), що складають флішеву зону Карпат.


2. Чивчинські гори. Коротка довідка.
Гірське пасмо Українських Карпат у межах Івано-Франківської і частково Чернівецької областей. Є пн.сх. продовженням Мармароського масиву. Абсолютна висота до 1769 м (г. Чивчин). Складаються з кристалічних сланців, гнейсу, мармуру тощо. Переважають скелясті, трапляються льодовикові форми рельєфу. Пн. схили гір розчленовані долинами приток Білого Черемошу і Чорного Черемошу. Тут є майже незаймані ліси (до 1300 м - букові, до 1500 м - ялинові), добре зберігся пояс чагарникового криволісся, менше виражені субальпійські луки. Слабо заселені.
Геологічно - Чивчини є частиною Мармароського масиву. Рельєф Чивчин - показово полонинський. Орографічними межами Чивчинських гір є потоки Шибений, Чорний Черемош, витоки Перкалабу - з півночі та сходу, долини потоків Соколова (Соколау), Вазер, Новелу, Цисла і її витоки - Белесина - з заходу і півдня. Слід зазначити, що поділ на Мармароські Альпи та Чивчинські гори стосується української частини Мармароського масиву. Румунські джерела розглядають цей район сукупно, як гори Марамуреш.
Орографічно Чивчини нагадують гребінь, основою якого є лінія головного хребта, а зубцями - бічні відроги, які спускаються до Чорного Черемоша. Головний Чивчинський хребет, який, одночасно, є частиною головного вододілу, починається від г. Стог 1651 м, і простягається до г. Крецела (Занога) 1853 м (гора - повністю на території Румунії), відповідаючи загальному напрямку з північного заходу на південний схід. Лінія хребта фіксується вершинами Копілаш, Керничий 1589, Фуратик 1526, Боршутин 1547, Ледескул 1579, Боршутин 1573, В.Будичевська 1678, Кукулик 1581, Чивчинаж 1585, Сулігул 1688, Попадя 1526, Рижоватий (Лустон) 1641, Лостунь Малий 1595, Пірія 1550, Пурул 1617, Штевьора 1617, Коман 1724, Команова 1734, Палениця 1750, Гнітеса 1767.
Протяжність головного Чивчинського хребта від Стогу до Крецели - 67 км (в межах України - 62 км).
Від головного хребта відходять численні короткі відроги в північному та північно-східному напрямках: Регєска Велика (між долинами Шибеного і Регєщика), хребет Руський Діл (між долинами Рагєщика і В.Керничого), відроги Керничого (між потоками Керничим і Рабинцем), відріг Боршутина (між зворами Рабинця та Прелучного), хребет Прелучний (між зворами Прелучного та Старостаєнського), хребет Добринь (між Старостаєнським потоком і потоком Добринь), відріг В.Будичевської - Чурюс (в витоках потоку Добринь), хребет Чивчин (між зворами Добриня і Альбіна), хребет Альбін (між потоками Альбін та Попадинець), хребет Лостунь (між зворами Попадинця і Лостуня), хребет Баласинів в верхів"ях Лостуня, хребет Ротундул. Від Палениці відходить хребет, який сполучає Чивчини з Гринявськими горами.
В південно-західному та західному напрямках (територія Румунії) від головного хребта відходять протяжні відгалуження: хребет Рекіта (між долинами Соколау і Ріки, відріг Будеску (між потоками Дела-Будеску і Будеску), хребет Будичевського Петрова з відрогами Лутяса, Печал і Бейца (між долинами Лутяси, Ріки і Вазеру), хребет Торояги з відгалуженнями (між долинами Вазеру і Цісли).
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Чивчино-Гринявські гори

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок