Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Радiоекологiя чорнобильської зони вiдчуження

Радiоекологiя чорнобильської зони вiдчуження

Назва:
Радiоекологiя чорнобильської зони вiдчуження
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,86 KB
Завантажень:
3249
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Вступ

Навряд чи знайдеться в Українi людина, що не чула б про

Чорнобильську трагедiю та горезвiсну зону вiдчуження. Цi

словосполучення стали синонімами екологiчноi катастрофи, i

викликають в людей свiдомий та несвiдомий жах перед

небачимою та нечутною радiацiйною чумою. Протягом

тринадцяти рокiв страх не зменшився, вiн приймас форми все

нових iсторій про жахи, що трапляються в Зонi, iнколи

правдивих, проте звичайно просто вигаданих. Тринадцята

рiчниця аварiї додасть ще жару в цей котел чуток та

домiрковувань. А в цей час триває важка i неприємна, проте

потрiбна всьому свiтовi праця по контролю ситуацii навколо

Сховища, на яке перетворився четвертий блок АЕС, та

запобiганню рецидивiв. Подивимось же на данi, що їх зiбрано

працiвниками станцiї i вирiшимо для себе ступiнь небезпеки в

цiй ситуацiї.

Програма "Сяйво"

Тепер, коли розгорнутi роботи над перетворенням об'єкту

"Сховище" в екологiчно чисту систему, знання радiоактивних

полiв навкруги нього має особливу важливiсть. Щiльнiсть цих

полiв на рiзних вiддалях вiд Сховища та на рiзних висотах буде

визначальним фактором стратегiї трансформацiйних робiт та

виробки iх тактики. В цьому полягас задача програми "Сяйво".

Враховуються три джерела радiацiї: безпосереднє

випромiнювання iз Сховища, радiацiя з поверхнi опромiненної

землi та розсiяне випромiнення (з атмосфери). Щiльнiсть

розсiяного випромiнення може бути порахована з

використанням методу "Монте-Карло" та програмного

забезпечення, розробленого Курчатовським iнститутом.

Основними методами вимiрювання є:

1) Звичайний дозиметричний монiторинг

(використовусться на висотi до 1-го метра над поверхнею

землi);

2) Використання спецiальних жердин (до 10-ти метрiв);

3) Використання спецiальних платформ (до 50-ти метрiв);

4) Використання повiтняних куль-проб та спецiальних

радiокерованих дозиметрiв (30-70 метрiв)

Вплив Сховища на повiтря

Будь-який радiоактивниий викид з Сховища визначасться

як розташуванням зовнiшнiх трiщин в конструкцiї, так i витоком

повiтря, який в свою чергу опирасться на безлiч факторiв:

температуру, тиск, вологiсть, швидкiсть, напрямок вiтру та таке

iнше.

Найвищi припущення щодо викидiв радiацiї крiзь трiщини

Сховища такi: 0.03 Кi (1990), 0.08 Кi (1991), 0.09 Кi (1992),

0.04 Кi (1993), 0.03 Кi (1994) та 0.02 Кi (1995). Доля плутонiю

та америцiю в загальнiй активностi не перевищує декiлькох

вiдсоткiв. Загальна активнiсть Cs 134,137, Eu 154, Sb 125, Co 60

(доля Cs 134,137 складас бiля 95%) становила менш нiж 0.011

Кi на рiк (1996).

Щоб переконатися, що обладнання реєєтрує реальнi

значення пiдвищенного викиду аерозолю з Сховища, динамiка

цих викидiв з трiщин та крiзь головний димар була порiвняна.

Результати показали наявнiсть одного головного джерела

викидiв аерозолю, зарестрованого рiзними контрольними

системами.

Навiть якщо брати до уваги пiдвищення викидiв в 1991 та

на початку 1992-го року, очевидно, що вихiд радiацiї з Сховища

за останнi роки не перевищував 0.3 Кi на рiк.

Для виявлення концентрацiї радiоактивних аерозолiв

навколо Сховища було проведено такий експеримент: чотири

вiдкалiброваних поглинача були розташованi навколо на

вiдстанi 60-100 метрiв. На теперiшнiй час термiн витримання

фiльтрiв складас 10-15 дiб. Забруднення фiльтрiв вимiрюється

гама-спектрометром. Данi по америцiю та плутонiю отриманi з

використанням коефiцiснту кореляцii з Ce 144. З аналiзу

iзотопного складу видно, що найбiльша доля в аерозольних

радiоактивних забруднювачах належить розпиленим частинкам

ядерного палива (так званим "гарячим часткам палива").

Середня концентрацiя альфа-активних радiонуклiдiв в

повiтрi навколо Сховища була: 170 (в 10-18 Кi/л) (1989), 27

(1990), 7.7 (1991), 7.1 (1992), 7.1 (1993), 8.1 (1994) та 3.6 в

1995-му роцi. Таке значне зниження концентрацiї в 1991-му роцi

є результатом пуску системи придушення пилу, розташованноi

над центральною залою Сховища.

Програма "Ареал"

В 1990-му роцi провiднi спецiалiсти Курчатовського

iнституту запропонували програму "Ареал". Головними

завданнями цiєї програми були:

1) Вивчення забруднення землi пiд бетоном,

розтрощенним камiнням та iншими матерiалами навколо

Сховища;

2) Визначення шляхiв мiграцiї радiонуклiдiв (враховуючи

їх надходжження до грунтових вод);

3) Вивчення динамiки поведiнки грунтових вод (глибина,

ступiнь радiоактивного забруднення etc);

4) Аналiз впливу Сховища на забруднення грунтових вод;

Було запропоновано зробити систему свердловин навколо

Сховища. Вони повиннi були знаходитися на пiвденно-захiднiй

та пiвнiчно-схiднiй частинi зони Сховища, тобто в точках входу

та виходу грунтових вод.

Треба зазначити, що пiсля аварiї було зроблено багато

свердловин, як навколо Сховища, так i на його територiї для

рiзних цiлей рiзними органiзацiями. Деякi них, що пройшли

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Радiоекологiя чорнобильської зони вiдчуження

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок