Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Геоморфологічна будова Київської області

Геоморфологічна будова Київської області

Назва:
Геоморфологічна будова Київської області
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,22 KB
Завантажень:
1240
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Територія знаходиться в межах специфічного орографічного вулу , в котрому сходяться межі трьох крупних орографічних областей : Придніпровська височина , Придніпровська та Полісська низовина . Тому в загальному орографічному плані території чітко виділяються три її різні орографічні частини , що відповідають тим орографічним областям , що я щойно пригадував ; ці області різні за геоморфологічною будовою . Це видно по концентрації форм рельєфу різної генези на певних участках , неоднаковим набором та інтенсивністю сучасних геоморфологічних процесів , різними по ступеню глибини та густини розчленування поверхні і т.п. З урахуванням всіх цих особливостей відокремлюються більш узагальнено окремі райони та підрайони .

На території , що ми розглядаємо можно відокремити такі райони :

1. Зона змішаних лісів – Київське або Українське Полісся .

2. Лісостепова зона – Придніпровська височина (Київське плато ) та дніпровська лівобережна трасова рівнина .

Київське Полісся

По типам та формам рельєфу тут можно відокремити три геоморфологічних райони :

1. Розважевсько—Чорнобильська моренно-зандрова рівнина .

2. Ниже—Тетеревська аккумулятивна аллювіально-зандрова рівнина .

3. Макаровська моренно-зандрова рівнина .

Північна половина правобережної частини області—Розважевсько—Чорнобильська моренно-зандрова рівнина , південною межою котрої є північна половина Іванківського району . По будові сучасної поверхні можно визначити , що вона належить до відкладень льодового комплексу середньочетвертинного періоду , а також до верхньочетвертинних алювіальних та сучасних алювіальних та озерно—алювіальних утворень .

Міжрічні простори цього району являють вирівняні , алювіально-водольодовикові , алювіальні та понижені , слабохвилясті моренно-водольодовикові слаборозчленовані рівнини , яким властив високий рівень грунтових вод .

Значні площі зайняті річками Уж та Прип’ять. Долини цих річок характеризуються відносно великою шириною 5-12 км . Схили долин виположені та терасовані .

Значну роль в сучасному рельєфі міжрічкових просторів та низьких терасових рівней належить еоловим утворенням , а також широко розвинутим в річкових долинах та на понижених міжріччах сучасним органогенним утворенням .

Північна половина представлена моренною рівниною , поверхня якої розчленована неглибокими долинами річок , що мають часто заболочені пойми ( 4,8%) . Перші надпойменні тераси , що були складені товщею верхньочетвертинного алювію , зустрічаються лише на окремих ділянках . На незакріплених ділянках терасових рівней розвинуті еолові форми .

Нижньо-Тетеревська акумулятивна низьменна рівнина займає значні площі правого берега нижньої течії річки Тетерев . Південна її границя орієнтовно проходить по лінії від гирла річки Білки через Бородянку , Димер до гирла річки Ірпень . На відміну від попереднього району , тут набагато більше розвинуті водно-льодовикові відкладення , на значних плщах розповсюджені алювіальні відкаладення ; морена розмита та зустрічається не часто .

Територія представлена вирівненими слоборозчленованими рівнинами ( правий берег річки Тетерев ) , зниженими , плоскими , слаборозчленованими рівнинами ( міжрічча річок Тетерев та Здвиж ) та підвищеними , холмисто-хвилястими рівнинами ( міжрічча річки Здвиж та річки Ірпень ).

Міжріччам властива слабка дренажність та високий рівень грунтових вод . Долина р. Тетерев характеризується лівобічною асиметрією .

Моренно-зандрові рівнини широко розповсюджені в межах Бородянського , Вишгородського , Іванківського районів . Поверхня цих рівнин відрізняється слабкою хвилястістю , місцями ускладненою еоловоми формами рель’єфу , що чергуються з відносно пониженими та заболоченими просторами междуріч .

Значні плщі заняті річковими долинами Тетерева , Здвижа , Ірпеня та їх притоків . Долини річок при глибині врізу до 30-35 м характеризуються відносно великою шириною 5-12 км . Схили долин викладені та терасовані . Поверхня широких акумулятивних терас ускладнена еоловимі формами рель’єфу , що часто чергуються з болотними масивами .

У Бородянки та Димера розповсюджені лессові “острови”, в межах яких значно розвинуті невластиві полісським районам яружні форми .

В геоморфологічній будові річкових долин відокремлюється пойма та два хорошо розвинутих рівнянадпойменних терас . Поверхні широких пойм ускладнена еоловими формами ( гряди та пісчяні вали ) , багаточисленними старицями та потоками . Потужність сучасних алювіальних відкладів ( пісків ) місцями досягають 20-25 м . Перші надпойменні акумулятивні тераси в нижних частинах течії річок верхньочетвертинними пісками та суглинками , що досягають потужності 15-20 м. Другі надпойменні тераси характеризуються обмеженним розвитком . Тільки в долині р.Тетерев друга надпойменна тераса ( висотою 12-15 м) місцями досягає ширини 2-3 км . Складені ці терасові рівні товщею алювію потужністю до 18 м.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Геоморфологічна будова Київської області

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок