Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва.

Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва.

Назва:
Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,50 KB
Завантажень:
265
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва. Способи утилізації відходів, методи очищення стічних вод і знешкодження газоподібних викидів в атмосферу
Відомі чотири основних засоби утилізації відходів: біотермічннй, поховання, компостування і спалювання.
Біотермічний засіб заснований на спроможності твердих відходів до самозаймання під впливом особливих мікроорганізмів - термофільних бактерій.
Компостування (гниїння) - біологічний процес розкладання органічних речовин за допомогою мікроорганізмів. Тепло, що виділяється при цьому, має дезинфікуючу властивість, завдяки чому утворюється цінне добриво для грунту. Сгоряння відходів відбувається в спеціальних печах. Теплом, що при цьому виділяється, можна опалювати будинки, підігрівати воду. Проте в компості, а отже и у грунті, іноді присутні домішки важких металів і інших токсичних сполук, що накопичуються і можуть завдати шкоди людині і навколишньому середовищу.
Спалювання - один із кращих методів ліквідації відходів, використовуваних як промислова сировина. При цьому потрібно враховувати те, що спалювання відходів на сміттєспалювальних фабриках спричиняє забруднення атмосфери. Розроблено технології, за якими з відходів виділяють чорні і кольорові метали, виготовляють будівельні матеріали. З економічної точки зору спалювати сміття вигідно: теплотворна спроможність сухих відходів сягає 9 мДж/ кг.
Поховання відходів відноситься до найбільш поширеного засобу їхньої утилізації. В Україні таким способом утилізується до 98% міських відходів. З цією метою відчужуються тисячі гектарів не тільки пустошів, але і родючих земель.
Стічні води за фізичним станом забруднення поділяються на: мінеральні (в них містяться пісок, глина, розчини мінеральних кислот і лугів), органічні (рослинного і тваринного походження), бактеріальні і біологічні (складаються з різноманітних мікроорганізмів - дріжджових і цвілевих грибків, дрібних водоростей, сапрофітних і патогенних бактерій). До рослинних забруднень відносять залишки рослин, плодів, овочів, злаків; до тваринних залишків - фізіологічні виділення тварин, залишки тканин тощо.
Для знешкодження стічних вод застосовують загальні і локальні очисні споруди.
Локальні очисні споруди очищають стічні води визначеного виду від певних забруднюючих речовин і розміщуються на конкретному підприємстві. Наприклад, на пункті мийки машин, лакофарбовому або нафтопереробному заводах, у морському порту, на м’ясокомбінаті.
Загальні очисні споруди забезпечують очищення усіх видів стічних вод, що утворюються.
Стічні води діляться на виробничі і комунальні.
Виробничі стічні води забруднені в основному відходами і викидами виробництва. Кількісний і якісний склад їх різноманітний і залежить від галузі промисловості, її технологічних процесів. їх поділяють на дві основні групи: неорганічні домішки і токсичні речовини й отрути.
До першої групи відносяться стічні води содових, сульфатних, азотно-тукових заводів, гірсько-збагачувальних фабрик із збагачення свинцевих, цинкових, нікелевих і інших руд, у яких містяться кислоти, луги, іони важких металів. Стічні води цієї групи в основному змінюють фізичні властивості води.
Стічні води другої групи утворюють нафтопереробні і нафтохімічні заводи, підприємства органічного синтезу, коксохімічні та інші. У стоках утримуються різні нафтопродукти, аміак, альдегіди, смоли, феноли.
Нафта і нафтопродукти є основними забруднювачами внутрішніх водойм, морів і Світового океану. При цьому змінюється запах, смак, забарвлення, поверхневий натяг, грузькість води, зменшується кількість кисню, з’являються шкідливі органічні речовини, вода здобуває токсичні властивості і являє загрозу не тільки для людини: 12 л нафти роблять непридатною для вжитку 1 тонну води.
Шкідливим забруднювачем водойм є фенол. Він міститься в стічних водах нафтопереробних підприємств. При його наявності різко знижуються біологічні процеси у водоймах, вода набуває запаху карболки.
Викиди целіолозно-паперових підприємств супроводжуються окислюванням деревної маси, що інтенсивно поглинає кисень із води і викликає загибель ікри, мальків і дорослих риб.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок