Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Порівняння накопичення радіонуклідів сільгоспрослинами в умовах різних зрошувальних систем

Порівняння накопичення радіонуклідів сільгоспрослинами в умовах різних зрошувальних систем

Назва:
Порівняння накопичення радіонуклідів сільгоспрослинами в умовах різних зрошувальних систем
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,87 KB
Завантажень:
143
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
УДК 615.849 - 614.7 : 613 Томілін Ю.А., Григор'єва Л.І.
Порівняння накопичення радіонуклідів сільгоспрослинами в умовах різних зрошувальних систем
Вступ.
У головні зрошувальні системи Миколаївської областї (Інгулецька, Південнобузька та Білоусівська) вода надходить з Дніпра, Південного Бугу, Інгульця. Тому будь-які екологічні зміни у цих річках будуть впливати на хімічний та радіонуклідний склад поливної води, якою зрошуються угіддя господарств області.
Опубліковані у останні роки матеріали радіоекологічних досліджень у водних системах Дніпра, П.Бугу [1-3] показують, що радіонукліди, які випали внаслідок Чорнобильскої аварії на територіях водозбору цих річок, поступово переходять у річні системи та, мігруючи у водних компонентах, переміщуються вниз по течії у регіони інтенсивного поливного землеробства. Так, головна водна артерія України - р.Дніпро - опинилася у зоні максимального впливу аварії, а зміни радіонуклідного складу, зокрема стронцію-90, які під впливом різних факторів відбуваються у Дніпрі, безпосередньо впливають на вміст цього радіонукліду у воді зрошувальних систем.
У зв'язку із забрудненням Чорнобильським викидом північних територій Миколаївської області та територій
інших областей, по яких тече р.П.Буг, на радіаційний стан Південно-Бузької водної системи має також вплив радіаційна обстановка у цих регіонах.
Одним з факторів формування радіаційного навантаження на водну систему П.Бугу та його притоків є вплив радіонуклідів, які надходять з рідкими скидами Південно-Української АЕС.
Методика дослідження.
Опрацювання проб, радіохімічний та гамма- спектрометричний аналізи здійснювалися за затвердженими методиками [6]. Радіометрія стронцію-90 виконувалась на низькофоновій установці УМФ-1500, тритію - на рідинно-сцинтиляційній установці Бета-2, гамма-спектро-метрія цезію-137 - на гамма- спектрометрі АМА-03Ф з напівпровідниковим детектором ДГДК-125В.
Результати та їх обговорення.
Через Інгулецьку зрошувальну систему зрошуються угіддя загальною площею 62,7 тис. га. На формування якісного складу води, яка надходить у Інгулецьку зрошувальну систему, чималий вплив має стан забруднених вод Криворізького залізорудного басейну. Загальна кількість мінеральних речовин (сухий залишок) у воді Інгулецької зрошувальної системи у 6 разів вища, ніж у воді р. Дніпро, а концентрація кальцію та магнію - у 3 рази, вміст хлоридів - у 7 разів, сульфатів - у 6 разів.
Водну систему, з якої поповнюють свої водні ресурси Південно-Бузька та Білоусівська зрошувальні системи, складають водоймище-охолоджувач місткістю 32,9 млн. м3, р.П.Буг площею басейну 68800 км2 з притоками р.Інгул, Мертвовод, Арбузинка і Бузький лиман. Південно-Бузька зрошувальна система зрошує площу 13146 га. Білоусівська бере початок з Таборівського водосховища, загальна площа зрошення - 7727 га.
Вода р.П.Буг, як і більшості прісних водоймищ області, має нейтральну або слаболужну реакцію. Характерною особливістю води цієї водної системи є зміна соляного режиму у нижній течі р.П.Буг у разі перемішування річних та лиманних вод. Зміна хімічного складу води поряд з повільною течією у пониззі сприяє виникненню осадових форм радіонуклідів та концентрації їх у донних відкладеннях.
За хімічним складом вода Білоусівської зрошувальної системи відноситься до гідрокарбонатного класу кальцію ІІ типу. Границі коливань мінералізації води 168-867 мг/л, середня її величина - 484 мг/л.
На малюнку 1 зображено динаміку зміни вмісту радіонуклідів у воді кожної зрошувальної системи на протязі 1988-1996 рр.
Забруднення дніпровської води стронцієм-90 чорнобильского поход-ження позначилося на підвищенні його концентрації у воді Інгулецької зрошувальної системи: протягом 1987-90 рр. амплітуда коливань концентрації стронцію- 90 у поливній воді була у межах 80-400 мБк/ л (до Чорнобильскої аварії концентрація стронцію-90 у воді реєструвалася на рівні 4-7 мБк/л), а з 1991 року стала поступово зменшуватися, але й досі залишається у 4-6 разів вищою за доаварійні показники (мал. 1- а). Треба відмітити, що для цього зменшення характерна відсутність повільності, і навпаки, на протязі цього часу концентрація стронцію-90 у зрошувальній воді була підвладна почерговій зміні сплесків та спадів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Порівняння накопичення радіонуклідів сільгоспрослинами в умовах різних зрошувальних систем

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок