Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Основи моделювання стану довкілля. Метод аналізу взаємозаліків. Основні поняття та категорії

Основи моделювання стану довкілля. Метод аналізу взаємозаліків. Основні поняття та категорії

Назва:
Основи моделювання стану довкілля. Метод аналізу взаємозаліків. Основні поняття та категорії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,31 KB
Завантажень:
394
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Основи моделювання стану довкілля. Метод аналізу взаємозаліків. Основні поняття та категорії


ПЛАН
1. Кореляційний зв’язок
2. Коефіцієнти еластичності
3. Література


1. Кореляційний зв’язок
Всі соціально-економічні явища взаємопов’язані. Зв’язок між ними має причинно-наслідковий характер. Ознаки, що характеризують причини та умови зв’язку, називаються факторними x, а ті, що характеризують наслідки зв’язку, – результативними y. Між ознаками x i y виникають різні за природою та характером зв’язки, зокрема: функціональні та стохастичні. При функціональному зв’язку кожному значенню ознаки x відповідає одне чітко визначене значення y. Цей зв’язок виявляється однозначно у кожному окремому випадку. При стохастичному зв’язку кожному значенню ознаки x відповідає певна множина значень y, які утворюють так званий умовний розподіл. Як закон цей зв’язок проявляється лише у масі випадків і характеризується зміною умовних розподілів y. Якщо замінити умовний розподіл середньою величиною , то утвориться різновид стохастичного зв’язку кожному значенню ознаки x відповідає середнє значення результативної ознаки .
Кожній групі за факторною ознакою відповідає свій розподіл y, який відрізняється від інших груп та від безумовного підсумкового розподілу. Отже, спостерігається стохастичний зв’язок між ознаками.
Умовні розподіли можна замінити середнім значенням результативної ознаки, які обчислюються як середня арифметична зважена:
Поступова зміна середніх від однієї групи до іншої свідчить про наявність кореляційного зв’язку між ознаками.
Характеристикою кореляційного зв’язку є лінія регресії, яка розглядається у двох моделях: аналітичного групування та регресійного аналізу. У моделі аналітичного групування – це емпірична лінія регресії, що утворюється з групових середніх значень результативної ознаки для кожного значення (інтервалу) xy.
Ефекти впливу x на y визначається як відношення приростів середніх групових значень ?y: ?x, де .
Отже, із збільшенням розміру площі районів на 1 км2 їх викиди в середньому зростає відповідно на: ?y2: ?x2=2,4:0,2=12,0 тис. т та на 10,0 і 14,0.
Оцінка щільності зв’язку грунтується на правилі складання дисперсій. У моделі аналітичного групування мірою щільності зв’язку є відношення міжгрупової дисперсії до загальної, яке називають кореляційним відношенням:
,
де: у2 – загальна дисперсія, яка вимірює варіацію результативної ознаки y, зумовлену впливом всіх можливих факторів; міжгрупова дисперсія д2 – вимірює варіацію результативної ознаки y за рахунок впливу тільки групувальної ознаки x. Кореляційне відношення коливається від 0 до 1, а якщо подається у відсотках, то від 0 до 100 %. За відсутнього зв’язку з2 = 0, а за умови функціонального – з2 =1. Чим більше з2 наближається до одиниці, тим щільніший зв’язок.
За даними табл. 4.1.1 загальна дисперсія обсягів викидів становить: = (102*30+122*25+142*20+162*15+182*10):100–132= =176-169=7
Кореляційне відношення становить:
.
Отже, варіація обсягів викидів за районами становить 66 % пояснюється варіацією їх загальної площі і на 34 % – варіацією інших чинників. Тобто зв’язок між ознаками досить щільний.
Проте щільний зв’язок може виникнути випадково, тому необхідно перевірити його істотність, тобто довести невипадковість зв’язку. Перевірка істотності – це порівняння фактичного значення з2 з його критичним значенням для певного рівня істотності а та числа ступенів свободи k1=m–1 та k2=n–m , де m – число груп; n – обсяг сукупності. Критичні значення кореляційного відношення для а = 0,05.
У моделі регресійного аналізу характеристикою кореляційного зв’язку є теоретична лінія регресії, що описується функцією Y=f(x), яка називається рівнянням регресії. Залежно від характеру зв’язку використовують: лінійні рівняння Y=a+bx, коли із змінною x ознакою y змінюється більш-менш рівномірно;
нелінійне рівняння, коли зміна взаємопов’язаних ознак відбувається нерівномірно (з прискоренням, уповільненням або із змінним напрямом зв’язку), зокрема: степеневе Y=axb, гіперболічне Y=a+b/x, параболічне Y=a+bx+cx2 тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Основи моделювання стану довкілля. Метод аналізу взаємозаліків. Основні поняття та категорії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок