Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Безкоштовно реферат на тему: Феномен екологічних криз в предметі сучасної екології.

Феномен екологічних криз в предметі сучасної екології. / сторінка 11

Назва:
Феномен екологічних криз в предметі сучасної екології.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,80 KB
Завантажень:
482
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Ще більш зачіпало людську думку зміна літа й зими, тепла й холоду, дня й ночі, вічна і незмінна боротьба на небі світлих і темних сил".
І.Нечуй-Левицький підмічає цікаву закономірність.Однаковість сприйняття часу всіма членами етносу було предметом суворої регламентації. Саме цей фактор - однаковість часосприйняття - є домінантою психичного наслідування спільности. Однаковість часосприйняття була закріплена в обрядах, традиціях, ритуалах, усній творчості. І через них перетворювалась в програму відтворення такого ставлення до природи, де продукти життєдіяльності етносу (подібно до інщих ценозів) включаються до кругообігу речовин у біосфері.
В певному розуміні, це була своєрідна програма "екологічного виховання". Причому, дуже дієвого, порявняно з сьогоденним.
І.Нечуй-Левицький підкреслює і "природоорієнтованість" давньоукраїнської релігії. Образи своєї релігії українці брали з природи. Так. зенмля сприймалася не просто як територія, А саме в ній існували корені етносу , традиції. В рідній землі зберігалися могили пращурів, землю ж берегли для нащадків.
Крім того, своєрідним чином зв"язок людини і природи відображався в українській міфології. Так, форми українських міфів дуже близькі до природних форм. І.Нечуй-Левицький підкреслює, що в українських міфах ми не бачимо схильності до негарних, неестетичних велетенських міфічних образів (головатих, рогатих, з антинатуральними інстинктами), які характерні для німецької і великоруської міфології. Український народ в міфах "держиться міри". Відчувається тяжіння до правди і естетичності, про що свідчать яскраві колядки і щедрівки.
Такі особливості культури, ставлення до природи було зумовлено специфікою буття українців на землі - землеробством, яке характеризувалося такими рисами як постійність праці, спокійність її, розмірінність, незалежність. Такі буттєві обосливості проявилися в становленні в українському характері в прагненні покладатися насамперед на власні сили. А також в становленні раціонального підходу до побуту, формуванні власної відповідальності.
Вважається, що саме близкість до землі, "землеробське буття" є засадами найцікавішої риси соціальної генези української культури - схильності до утворення специфічних спільнот. Так, феномени "гурту" - групи людей, що об"єднуються для реалізації певної цілі та "громади" - товариства рівноправних вільних працівників є явищами української культури.
Землеробство є своєрідним символом української культури. Весь уклад життєдіяльності українця - праця. Звичаї, відпочинок, ментальні орієнтації - були детерміновані природними циклами та сільськогосподарським календарем. Саме звідци фахівці виводять типові риси національного характеру: тонке відчуття гармонії довкілля, працелюбство, терплячість, м"який гумор, ліричність, відчуття господаря та певний індивідуалізм, розвинене почуття справедливості, що спонукає до постійних пошуків правди. Землеробство - складний феномен, в якому органічно перетинаються практичні і духовні орієнтації. Воно давало змогу здобувати не лише хліб насущний, а і хліб духовний.
Визнано, що українська культура за своїми витоками є переважно сільською. Але це цілком відповідає першому історичному смислу поняття "культура" - оброблювання грунту, землі, певні традиції, що виростають на цих засадах. Саме традиційність людського, що і виражає сутність культури, протистоїть наступу техногенної цивілізації, що руйнує культуру. В межах філософських концепцій, що розглядають цивілізацію ак антогоніст культури (О. Шпенглер, М.Бердяєв, М.Хайдеггер), розвиток техногенної цивілізації розглядається як формування умов, в яких культура руйнується і гине. Щось подібне сталося із українською сілянською культурою. Культура поребує існування коренів. Для українського етносу і нації - це землеробство і відповідне ставлення до землі, відповідні світогляд і мораль. Цивілізація "вирубає" коріння. О. Шпенглер визначає стан цивілізації як наявність сталого, що змінює становлення, як смерть, що настає за життям.
Ставлення українського селянина до землі було схоже на обожнення.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: Феномен екологічних криз в предметі сучасної екології.

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок