Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Основи моделювання стану довкілля. Статистичні дані й стохастична модель

Основи моделювання стану довкілля. Статистичні дані й стохастична модель

Назва:
Основи моделювання стану довкілля. Статистичні дані й стохастична модель
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,74 KB
Завантажень:
315
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Основи моделювання стану довкілля. Статистичні дані й стохастична модель


ПЛАН
1. Екологічні дані. Цілі і завдання збору статистичних даних
2. Зведення та групування статистичних даних
3. Статистичні показники
4. Середні характеристики динамічного ряду
5. Література


1. Екологічні дані. Цілі і завдання збору статистичних даних
Закономірності в еколого-географічних дослідженнях виражаються у вигляді зв’язків і залежностей еколого-географічних показників, математичних моделей їх поведінки. Такі залежності і моделі можуть бути отримані тільки шляхом обробки реальних статистичних даних, із врахуванням внутрішніх механізмів і випадкових чинників. Модель може бути отримана й апробована на основі аналізу статистичних даних, і зміни у поведінці останніх говорять про необхідність уточнення і розвитку моделі.
Математична статистика (тобто теорія обробки і аналізу даних) і її застосування в еколого-географічних дослідженнях дає можливість будувати еколого-географічні моделі й оцінити їх параметри, перевіряти гіпотези про властивість цих показників і формах їх зв’язку, що у кінцевому результаті служить основою для еколого-географічного аналізу і прогнозування, створюючи можливість для прийняття обґрунтованих рішень.
Статистичні дані в екології є основою для виявлення і обгрунтування емпіричних закономірностей. Без конкретних кількісних даних, що характеризують функціонування досліджуючих еколого-географічних об’єктів, не завжди можна визначити практичне значення застосованої моделі, навіть якщо метою є виявлення переважно якісних закономірностей.
Метою збору еколого-географічних даних є отримання інформаційної бази для прийняття рішень. Природно, що аналіз даних і прийняття рішень проводиться на основі якої-небудь інтуїтивної (нереальної) або кількісної (реальної) моделі. Тому збирають необхідні дані, які потрібні для відповідної моделі.
Існують різноманітні методи збору еколого-географічних даних : шляхом опитування, анкетування, отримання офіційної статистичної звітності т.д. У багатьох країнах існують статистичні органи, які займаються збиранням, обробкою, поширенням і публікацією важливих даних. Цією діяльністю займаються також багато спеціалізованих державних і приватних агентств.
Отже, першим етапом будь-якого дослідження є збирання інформації, а саме, статистичне спостереження.
Статистичне спостереження – це спланована, науково організована реєстрація масових даних про соціально-економічні й екологічні явища та процеси.
Статистичне спостереження може бути первинним або вторинним. Первинне – це реєстрація даних, що надходять безпосередньо від об’єкта, який їх продукує. Вторинне – збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних.
Статистичні дані – це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Статистичні дані мають відповідати певним вимогам : бути вірогідними; повними; своєчасними; порівнянними за часом або у просторі; доступними.
Підготовка спостереження починається із складання плану спостереження – сукупності програмно-методологічних та організаційних питань.
Програмно-методологічні питання плану – це перелік пунктів, які відповідатимуть на питання : для чого проводиться обстеження (мета обстеження); що обстежується (об’єкт обстеження); складові частини об’єкта (одиниця сукупності); джерело інформації (одиниця спостереження); на які питання планується одержати відповіді (програма спостереження).
Мета спостереження – одержання статистичних даних, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу. Кінцевою метою є підготовка управлінських рішень та прийняття заходів.
Об’єкт спостереження – сукупність явища, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж об’єкта дає можливість уникнути різного тлумачення результатів. Для цього застосовуються цензи – набори кількісних та якісних обмежувальних ознак.
Одиниця сукупності – це первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Основи моделювання стану довкілля. Статистичні дані й стохастична модель

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок