Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Радіонукліди та іонізуюче випромінювання

Радіонукліди та іонізуюче випромінювання

Назва:
Радіонукліди та іонізуюче випромінювання
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,83 KB
Завантажень:
158
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Радіонукліди та іонізуюче випромінювання


Термін "радіонуклід" порівняно молодий. Він замінив і для фахівців, і для широкого загалу довші терміни типу "радіоактивне ядро" чи "радіоактивний ізотоп" і означає "ядро (від лат. nucleus), що здатне до випромінювання" (від лат. radius — промінь). Отже, вважатимемо, що нуклід означає стійке ядро, радіонуклід — нестійке, здатне до самовільної трансформації, яка супроводжується викиданням назовні утворених чи вилучених з його складу частинок (або "проміння").
Хоча великі нестійкі ядра можуть виділяти з себе "багато чого" (що саме, показано на рис. 4), та природні радіонукліди найчастіше виділяють у- і [3-випромінювання, значно рідше — а-частинки. Такий самий комплект випромінюють і радіонукліди, які забруднюють територію України після катастрофи в Чорнобилі (рис. 36). Значно рідше найважчі з природних ядер (це може бути уран-235) діляться на дві великі частини з одночасним звільненням кількох нейтронів.
Важливо мати правильне уявлення про природу й особливості найпоширеніших видів випромінювання (а, (3 і у).
у-промені (у-кванти, у-фотони) є маленькими цугами електромагнітних хвиль дуже високої частоти і, відповідно, малої довжини хвилі. Лише цими характеристиками вони й відрізняються від звичних нам фотонів (цугів хвиль) видимого світла, які мають набагато більші розміри і, відтак, меншу енергію. Як і світло, у-промені не мають електричного заряду й існують тільки в русі, а народжуються під час перебудови взаємного розташування заряджених частинок у ядрах.
Відомо, що світло може відбиватися від полірованих металів чи білих тіл і поглинатися темними, нагріваючи їх. Світло проходить лише крізь прозорі тіла, які не поглинають і не відбивають фотонів. Внаслідок надто високої частоти своїх хвиль у-кванти не відбиваються, тому для них усі речовини більшою чи меншою мірою проникні. Коли їх енергія велика, то, потрапивши у речовину, вони спочатку навіть не поглинаються, а зіштовхують електрони з орбіт, відриваючи їх від молекул і надаючи їм чималої швидкості. Нагадаємо, що це явище називають іонізацією молекул чи атомів, бо після відриву електрона ці молекули перетворюються на позитивно заряджений іон.
Відірваний електрон забирає від у-кванта частину його енергії. Вона цілком достатня для того, щоб цей електрон сам став іонізатором, зриваючи з місця інші електрони чи розбиваючи молекули на частини з утворенням іонів обох знаків, доки не втратить швидкість. Отже, випромінені радіонуклідами у-кванти іонізують молекули живої речовини, утворюючи з них іони обох знаків, звільняючи електрони, збуджуючи молекули. Саме цими процесами спричинюється радіаційне ураження живих істот.
Лише втративши більшу частину енергії, у-кванти поглинаються і зникають.
Випромінювання є потоком викинутих радіонуклідами швидких електронів з негативними зарядами. Спочатку їхня швидкість лише трохи менша за швидкість світла у порожнечі, що становить майже 300 тис. км/с. Рухаючись у речовині, вони також іонізують її, утворюючи іони, нові електрони і збуджуючи вцілілі молекули. Втрачаючи енергію, pi-частинки гальмуються і приєднуються до якоїсь з мо-
Рис. Іонізуючі частинки — продукти розпаду чорнобильських викидів молекул. Надалі вони вже нешкідливі. Маючи заряд, pi-частинки сильніше за pi-кванти взаємодіють з речовиною, швидше втрачають енергію.
а-частинки найважчі і, хоч їх швидкість у десять разів менша за швидкість а-частинок, енергія їх більша. Кожна така частинка є дуже міцним агрегатом з двох нейтронів (без електричного заряду) і двох позитивно заряджених протонів. Маючи великий заряд, а-частинки примудряються утворювати іони буквально "на кожному кроці", лишаючи позаду густий ланцюг пошкоджених, розірваних на частини, збуджених молекул. Втративши швидкість, а-частинки приєднують два електрони і стають нешкідливим і хімічно інертними атомами гелію. Шкодять а-частинки живому також тільки під час швидкого руху.
Природні та штучні радіонукліди
Радіонукліди бувають як природного (їх порівняно мало), так і штучного походження.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Радіонукліди та іонізуюче випромінювання

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок