Головна Головна -> Реферати українською -> Екологія -> Гігієнічне нормування хімічних чинників у воді та харчових продуктах

Гігієнічне нормування хімічних чинників у воді та харчових продуктах

Назва:
Гігієнічне нормування хімічних чинників у воді та харчових продуктах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,94 KB
Завантажень:
253
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Нормування хімічних, органічних і мікробіологічних забрудню-вачів з метою санітарної охорони водойм мало кілька напрямів роз-витку. Першим був природознавчий напрям. Виник він у 1876 р. в Англії, коли вперше був прийнятий закон про охорону річок, оскільки більшість з них використовувалась як джерело водопостачання. У цьому ж році аналогічний закон був прийнятий у Пруссії, а в 1882 р. обмеження у Пруссії набули такого характеру, що було заборонено випускати у водойми навіть біологічно очищені стічні води. Ана-логічні заборонні заходи почали використовуватися потім у Росії, Франції. Однак, як свідчать висновки звіту Англійської королів-ської комісії, зроблені у 1907 p., заборона випуску стічних вод у водой-ми, що мала місце протягом десятиліть, не привела до покращання їх-нього санітарного стану, бо ці вимоги не могли бути виконаними.
Суть напряму полягала у збереженні природної якості води у во-доймах і зводилася до заборони випуску в них стічних вод. їх випуск дозволявся тільки на поля зрошення. При цьому частина стічних вод, випущених на поля зрошення, випаровувалась чи вимерзала, а більша частина фільтрувалась не менше ніж через метровий шар грунту і над-ходила у грунтові води. Потім очищені стічні води разом з ґрунтовим потоком повертались у водойми через так зване мале коло кругообігу води у природі. За цей час стічні води очищались біологічно від орга-нічних забруднювачів, розбавлялися ґрунтовими водами, звільню-вались від токсичних хімічних речовин за рахунок сорбції, розбавлян-ня, розпаду тощо, у них відмирали на сорбованих частках грунту па-тогенні мікроорганізми.
На думку прихильників таких методів, вирішення проблеми са-нітарної охорони водойм, випуск у водойму будь-якої кількості і якос-ті стічних вод приведе до обов'язкового її забруднення та обмежені і використання для різних народногосподарських цілей через патогенні мікроорганізми і токсичні речовини, що містяться в стічних водах і небезпечні для здоров'я людини.
З гігієнічних позицій це був прогресивний напрям, оскільки він передбачав збереження так званого первісного стану водойм. При цьому вода у водоймах не загниватиме, її можна було б пити, у водой-мах не гинула б риба, фітопланктон, можна було б купатись. В цей період з'явилося багато видів ґрунтових методів очистки стічних вод (поля зрошення, поля фільтрації тощо), простіших в експлуатації, довговічних і таких, що не вимагають високої кваліфікації за їх догля-дом.
Однак цей напрям мав і негативні сторони. Швидкий ріст міських поселень і розвиток промисловості насамперед привели до утворення великої кількості стічних вод. Це вимагало відведення значних площ земельних ділянок під поля зрошення. Крім цього, стічні води містили у собі шкідливі речовини, які приводили до забруднення грунту. Як виявилось надалі, категорична заборона випуску стічних вод у водойми навіть біологічно очищених, не реальна і не потрібна. Пояснюється це тим, що водойми, особливо великі річки, здатні до самоочищення. Крім того, природні води можуть містити тих чи інших речовин (у тому числі й токсичних) більше, ніж стічні, що випускаються у водо-йми. Наприклад, у річці Самарі (Донбас) концентрація солей у межень становить 2500 мг/дм3, води деяких річок, особливо коли вони проті-кають через гірські породи, у яких міститься велика кількість свинцю, миш'яку, сульфатів, хлоридів тощо, відповідно забруднені цими ре-човинами.
Другий напрям розвитку нормування забруднювачів водойм виник на початку XX ст. Враховуючи всі позитивні і негативні сторони природознавчого напряму, вчені прийшли до висновку про необхід-ність встановлення санітарних вимог, яким повинні були відповідати стічні води, що випускаються у водойми, тобто стали на шлях стан-дартизації стічних вод. Цей напрям отримав назву санітарно-техніч-ного максималізму. Суть його полягала в тому, що дозволялося випуска-ти у водойми тільки очищені стічні води, ступінь очистки яких обу-мовлювався максимальними технічними можливостями очисних спо-руд. Наприклад, аеротенк дозволяє очищати стічні води від органіч-них забруднювачів за БСК до 10—15 мг/дм3, споруди сумарного окис-лення — до БСК 5—6 мг/дм3.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Гігієнічне нормування хімічних чинників у воді та харчових продуктах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок