Головна Головна -> Реферати українською -> Економічна теорія, Політекономія -> Моделі економічного зростання Домара-Хародда та Солоу

Моделі економічного зростання Домара-Хародда та Солоу

Назва:
Моделі економічного зростання Домара-Хародда та Солоу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,32 KB
Завантажень:
207
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
1. Виділяють два основні підходи до моделювання процесу зростання – це неокейнсіанський та неокласичний.

Неокейнсіанськими називають ті моделі зростання, які, як і кейнсіанська теорія взагалі, грунтуються на попиті. Один із факторів попиту – інвестиції, які мультиплікативно збільшують доход. Водночас інвестиції самі обумовлюються зростанням доходу (ефект акселератора).

Відомим прикладом моделей даного напряму є модель Домара-Харрода (30-і р. ХХ-ого ст).

Модель Домара.

В моделі припускається, що:

1. Існує тільки ринок благ і він початково збалансований.

2. На ринку праці є надлишкова пропозиція і це забезпечує постійний рівень цін.

3. Фактором зростання сукупного попиту і сукупної пропозиції є приріст інвестицій.

На відміну від Кейнса, у Домара інвестиції є не тільки фактором створення доходу, а й фактором створення капіталу (основних фондів), чого не враховував Кейнс. Динамічна збалансованість попиту і пропозиції за Домаром визначається динамікою інвестицій, тому що вони створюють і нові доходи, і новий капітал. Таким чином, завдання зводиться до визначення обсягів і темпів зростання інвестицій, необхідних для підтримки збалансованого довгострокового зростання. Домар запропонував систему з трьох рівнянь:

1. Рівняння сукупного попиту:

YDt = It / Sy (1)

де, YDt – приріст сукупного попиту в періоді t;

It – приріст інвестицій в періоді t;

Sy – гранична схильність до заощадженнь.

2. Рівняння сукупної пропозиції:

YSt = b Kt (2)

де, YSt – приріст сукупної пропозиції в періоді t;

Kt – приріст капіталу в періоді t;

b – гранична продуктивність капіталу.

b = Y / K або b = Y / K (3)

де, Y – створений продукт.

Остання формула пояснюється тим, що за умов відсутності технічного прогресу в ДП після досягнення обсягів капіталу, які забезпечують максимум прибутків, гранична продуктивність капіталу (Y / K) стає постійною і дорівнює середній продуктивності капіталу (Y / K).

Для того, щоб на початок поточного періоду капітал збільшився на величину K, у попередньому періоді необхідно здійснити певний обсяг інвестицій:

Kt = Kt - Kt-1 = It-1 (4)

Тобто:

YSt = b * It-1 (5)

3. Рівняння рівноваги:

YDt = YSt (6)

або

It / Sy = (It - It-1) / It-1 (7)

звідки

b * Sy = (It - It-1) / It-1 (8)

Отже, в моделі Домара рівноважне економічне зростання досягається тоді, коли темпи приросту інвестицій (It / It-1) дорівнюють добутку продуктивності капіталу (граничної або середньої) на граничну схильність до заощаджень. Змінити рівноважний темп зростання можливо лише за рахунок зміни граничної схильності до заощадження (Sy), тому що в стані динамічної рівноваги (виходячи з моделі Домара) гранична продуктивність капіталу (b) визначається існуючим рівнем розвитку техніки.

Модель Харрода.

Аналогічних висновків дійшов і Харрод. На відміну від Домара, Харрод особливу увагу приділяє зайнятості робочої сили за умов економічного зростання.

Модель Харрода враховує такі припущення. Якщо в попередньому періоді сукупний попит перевищує сукупну пропозицію (YDt-1  YSt-1), то підприємці збільшують темпи розширеного відтворення. Якщо YDt-1  YSt-1, темпи виробництва зменшуються, і якщо Yt-1D = Yt-1S, темпи зростання залишаються незмінними. Формалізовано це записується так:

(Yt - Yt-1) / Yt-1 = n * ((Yt-1 - Yt-2) / Yt-2) (9)

де, n – темп розширеного відтворення;

n  1, якщо YDt-1  YSt-1;

n  1, якщо YDt-1  YSt-1;

n  1, якщо YDt-1 = YSt-1.

Помножимо обидві частини рівняння 9 на Yt-1 і додамо до них Yt-1, після чого отримаємо:

1. Рівняння сукупної пропозиції:

YSt = Yt-1 * (n * ((Yt-1 - Yt-2) / Yt-2) +1) (10)

2. Сукупний попит визначається, як і в моделі Домара:

YDt = It / Sy (11)

Але якщо в моделі Домара обсяг інвестицій задається екзогенно, то Харрод вводить в свою модель ендогенну функцію інвестицій, яка базується на принципі акселератора (а). Тобто,

It = а (Yt - Yt-1) (12)

Акселератор є величиною, зворотною мультиплікатору. З урахуванням формули 12 рівняння сукупного попиту можна записати:

YDt = а (Yt - Yt-1) / Sy (13)

3. Рівняння рівноваги:

Yt-1 * (n * ((Yt-1 - Yt-2) / Yt-2) +1) = а (Yt - Yt-1) / Sy (14)

Запишемо це рівняння в іншому вигляді:

n * ((Yt-1 - Yt-2) / Yt-2) +1) = ((а / Sy)*((Yt - Yt-1) / Yt-1) (15)

Останнє рівняння (15) описує рівноважне економічне зростання.

Якщо економіка знаходиться в стані динамічної рівноваги, то п = 1. Тоді темп зростання виробництва в поточному періоді буде дорівнювати темпові зростання в попередньому періоді. Звідси, рівняння 9 набуде вигляду:

(Yt - Yt-1) / Yt-1 = (Yt-1 - Yt-2) / Yt-2 (16)

Тепер рівняння 15 можна записати так:

((Yt - Yt-1) / Yt-1) + 1 = (а / Sy) * ((Yt - Yt-1) / Yt-1) (17)

або

((Yt - Yt-1) / Yt-1) = Sy / (а - Sy) (18)

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Моделі економічного зростання Домара-Хародда та Солоу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок