Головна Головна -> Реферати українською -> Економіка підприємств -> Виробнича потужність та пропускна спроможність підприємства ресторанного господарства

Виробнича потужність та пропускна спроможність підприємства ресторанного господарства

Назва:
Виробнича потужність та пропускна спроможність підприємства ресторанного господарства
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
56,83 KB
Завантажень:
426
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
ПЛАН

Вступ

1. Поняття та види потужності виробничої системи ресторанного господарства.

2. Формування виробничої потужності підприємства ресторанного господарства.

3. Пропускна спроможність підприємства.

ВСТУП

Громадське харчування – одна з значимих галузей споживчої кооперації, яка має беззаперечний вплив на соціально-економічні процеси в українському селі. У її надрах нині відбувається реальне відродження. Діяльність переважної більшості підприємств заповнюється новим змістом. Вони перетворюються у затишні заклади, стають осередками людського спілкування, опановуючи сучасні стилі, методи обслуговування та новітні процеси приготування страв.

Річний товарооборот галузі становить більше 360 млн. грн. Її частка у загальному обороті громадського харчування держави займає 13%. На власну продукцію припадає 195 млн. грн. і її питома вага динамічно зростає. У закладах громадського харчування т/ж виробляються і реалізуються населенню хлібобулочні і кондитерські вироби, домашню локшину, макарони, ковбасу, пельмені, пиріжки та ін. продукцію. За рік через кооперативну роздрібну мережу їх продають на 17-19 млн. грн.

Індивідуальне завдання “Кафе і його організація з відкритим літнім майданчиком”.

Заклад громадського харчування – це організаційно-структурна статистична одиниця у сфері громадського харчування, яка виробляє, доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби та куповані товари. Вживаючи термін “організаційно-структурна статистична одиниця”, автори документа, мабуть, намагались уникнути таких слів як “юридична особа” (адже заклад може належати і фізичній особі – суб’єкту підприємницької діяльності) і “суб’єкт підприємницької діяльності” (тому, що це може бути структурний підрозділ такого суб’єкта).

Названа “статистична одиниця” стане закладом громадського харчування. тільки якщо буде діяти у сфері громадського харчування, тобто здійснювати виробничо-торговельну діяльність з виробництва і продажу продукції власного виробництва та купованих товарів, як правило, призначених для споживання на місці. Але підприємство, що реалізує тільки куповані товари – не входить до сфери громадського харчування. Це ж випливає з фрази “виробляє, доготовляє і продає”.

Заклад громадського харчування діляться за типами: фабрики-кухня; фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерій, а ресторани і бари на класи (перший, вищий, люкс).

Наше завдання полягає в розгляненні детальніше закладу громадського харчування – кафе.

Кафе – це заклад громадського харчування з обмеженим порівняно з рестораном асортиментом страв, винно-горілчаних напоїв, тютюнових, блочних, кондитерських виробів і купівельних товарів.

Кафе розділяють:

 з асортиментом реалізованої продукції:

- кафе-морозиво,

- кафе-кондитерська,

- кафе-молочне.

за контингентом споживачів:

- кафе молодіжне,

- кафе дитяче.

 за місцем розташування:

- кафе відділ (кафетерій).

Кафетерій – це заклад громадського харчування з асортиментом гарячих і холодних напоїв, бутербродів, соків, булочних, кондитерських виробів, молока та молочних продуктів. Його організовують, як правило, у продовольчих та великих непродовольчих магазинах.

- Кафе з відкритим літнім майданчиком.

Під термін “відкритий літній майданчиком” розуміють стаціонарні пункти з кількістю місць для обслуговування 20 чол. і більш. Робочі місця повинні бути обладнані холодильним торгово-технологічним устаткування. Мати електроенергію, холодну і гарячу поточну воду, каналізацію.

Відкриття такого кафе необхідно узгодити з установою державної санітарно-епідемічної служби т органом місцевого самоврядування, а режим роботи – з місцевим органом виконавчої влади.

Загальні вимоги до кафе:

- Інтер’єр торгового залу кафе створюється з урахуванням індивідуальних особливостей підприємства, з використанням декоративних елементів.

- Склад приміщень для відвідувачів: вестибуль, гардероб, торговий зал (для кафе місткістю більше ніж 50 місць – жіночі та чоловічі туалети).

- Меблі підбираються відповідно до інтер’єру підприємства, основні види меблів – столи з гігієнічним поліефірним покриттям або високі кафетерійні столи і стільці, серванти для офіціантів.

- Використання напівпорцеляновий фаянсовий сортовий, скляний або майоліковий посуд і столові прибори з нержавіючої сталі.

- Можлива сервіровка столів індивідуальною серветкою на столи виставляються паперові серветки і спеції.

- Музичне оформлення – з використанням радіоапаратури.

- Рекламу оформляють декоративно-оздоблювальними матеріалами.

Меню і прейскурант друкують і розміщують у спец. рамці при вході в зал у вузлах розрахунку.

- Застосовується, в основному метод самообслуговування, а т/ж обслуговуються офіціантами.

- Асортимент складається з різноманітних страв, виробів і напоїв, у тому числі фірмових, купівельних товарів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Виробнича потужність та пропускна спроможність підприємства ресторанного господарства

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок