Головна Головна -> Реферати українською -> Економіка підприємств -> Інформаційна політика промислово розвинених країн світу

Інформаційна політика промислово розвинених країн світу

Назва:
Інформаційна політика промислово розвинених країн світу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,32 KB
Завантажень:
278
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
План

1 Міжнародне співробітництво у сфері інформатизації

2 Форми державного регулювання процесів інформатизації у розвинених країнах

1 Міжнародне співробітництво

у сфері інформатизації

Міжнародне співробітництво у сфері інформатизації зумовлене дією вже розглянутої інформаційної тенденції — глобалізації і полягає у розробленні та реалізації концепції глобальної інформаційної інфраструктури. Нагадаємо, що ідея створення ГІІ належить віце-президенту США Е. Гору. Згідно з прийнятою концепцією ГІІ складається з матеріальних і нематеріальних компонентів. До перших належать комп’ютери, телефони, комутатори, волоконно-оптичні кабелі, супутники, тобто все, що допомагає повідомленням і файлам перетинати національні кордони. Нематеріальні компоненти можуть бути двох видів:

1) це послуги, програмне забезпечення та інформація, які роблять використання мережі доцільним і технічно можливим;

2) це люди, які керують глобальною інформаційною інфраструктурою та користуються нею.

Головною метою ГІІ є розширення можливостей людини: «це концепція, що змінює наші уявлення про людський потенціал». ГІІ може об’єднати всіх користувачів світу, вона зменшить традиційні перешкоди на шляху до інформації. Кожна людина світу може віртуально побувати в бібліотеці, відвідати заняття в університеті, звернутися до урядової установи чи скористатися приватною базою даних незалежно від національності, рівня достатку та соціального статусу, оскільки ГІІ не вимагає від користувачів фізичної присутності поблизу джерела інформації, великих грошових коштів чи глибокої технічної обізнаності. Хоча певний рівень інформаційної культури та інформаційної грамотності, про які вже йшлося є обов’язковими.

Початково в концепцію ГІІ було закладено п’ять керівних принципів:

залучення приватних інвестицій;

сприяння конкуренції;

надання відкритого доступу до мереж усім інформаційним провайдерам і користувачам;

запровадження гнучких механізмів регулювання, які пристосовувалися б до швидких технологічних змін і ринкової кон’юнктури;

забезпечення загальнодоступності послуг.

Розглянемо докладніше кожний з цих принципів.

Залучення приватних інвестицій означає:

— усунення бар’єрів на шляху приватних інвестицій, дотримання політики, яка сприяє інвестиційним ініціативам на телекомунікаційному та інформаційному ринках;

— регулювання за законами і правилами, які є доступними, розумними і недискримінаційними;

— взаємодію з міжнародними фінансовими інститутами, зокрема Всесвітнім банком і регіональними банками розвитку для залучення приватного і державного капіталу.

Сприяння розвиткові конкуренції, оскільки вона веде до позитивних результатів: постійно впроваджуються нові інформаційні технології, користувачі мають більший вибір послуг і за нижчими цінами, постачальники послуг уважніше ставляться до потреб клієнтів тощо. Дії держави, що рекомендуються:

— збільшення конкуренції на місцевому, національному і міжнародному рівнях;

— оцінювання заходів з лібералізації ринку і конкуренції в інших країнах;

— постійна робота з усунення бар’єрів на шляху розвитку конкуренції;

— заохочування новачків на ринку через боротьбу з антиконкурентною поведінкою фірм, які домінують на ринку.

Створення умов для доступу до обладнання, мереж і мережевих послуг усім постачальникам і користувачам на недискримінаційній основі і за низьку ціну. Таким чином держава підтримує конкуренцію, в результаті істотно збільшується число інформаційних послуг, доступних споживачам, і досягаються цілі формування глобального інформаційного ринку. Всі держави мусять мати можливість приєднатися до ГІІ.

Доцільно здійснювати це у співпраці з приватним сектором. При цьому процес установлення єдиних стандартів доступу до мереж має бути відкритим і відбуватися за участю великих груп зацікавлених виробників.

Оптимальне адміністративне і законодавче регулювання мусить:

визначити цілі та задачі, регульовані законом, включаючи підтримку конкуренції. Новачки мають бути захищені від того, щоб домінуючі на ринку оператори заважали розвитку вільної конкуренції;

бути досить гнучким, щоб уможливити впровадження нових послуг і технологій без внесення додаткових поправок до законодавства;

делегувати широкі повноваження органу державного регулювання, незалежному від національного оператора;

забезпечити участь зацікавлених сторін у формуванні правил регулювання. Незалежно від прийнятої моделі регулювання в правилах мають бути чітко визначені права діючих і нових операторів;

підтримувати недискримінаційні принципи створення вільного ринкового доступу.

Забезпечення загальнодоступності послуг — принцип, що випливає з чотирьох попередніх і вважається найважливішим. Поєднання вільного доступу, гнучкого регулювання, конкуренції та приватних інвестицій неодмінно забезпечать вільний доступ до світової інформації кожного мешканця нашої планети .

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Інформаційна політика промислово розвинених країн світу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок