Головна Головна -> Реферати українською -> Економіка підприємств -> Оборотні кошти підприємства, поняття і структура

Оборотні кошти підприємства, поняття і структура

Назва:
Оборотні кошти підприємства, поняття і структура
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,82 KB
Завантажень:
214
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Оборотні кошти підприємства, поняття і структура

ПЛАН

1. Поняття і структура оборотних коштів

2. Нормування оборотних коштів

3. Ефективність використання оборотних коштів

1. Поняття і структура оборотних коштів.

Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову й вартісну форму. У практиці планування та обліку господарсько діяльності до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси становлять найбільшу частину оборотних фондів. До них належать запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива й пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентаря, та інших предметів, а також аналогічних предметів, що видко зношуються.

Незавершене виробництво - це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

До напівфабрикатів власного виготовлення відносять ті предмети праці, що їх повністю оброблено (перероблено) у даному виробничому підрозділі підприємства, але які потребують дальшої обробки в інших підрозділах (наприклад: паковки, штамповки, відливки та інша продукція заготовочного виробництва).

Витрати майбутніх періодів - це грошові витрати, які зроблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (роботи, послуг) у наступні періоди.

До них належать витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію та винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації, передплату періодичних видань тощо.

Структура оборотних фондів формується під впливом низки факторів (тип виробництва, особливості продукції та технології її виготовлення. Умови забезпечення підприємства матеріальними ресурсами тощо) і змінюється в часі повільно, без різких коливань.

Наприклад, на промислових підприємствах України у загальному обсязі оборотних фондів частка виробничих запасів становить у середньому протягом останніх років приблизно 70%, незавершеного виробництва - 25%.

Структура оборотних фондів на підприємствах різних галузей має значні відмінності, зумовлені конкретними технологіями і формами організації виробництва, умовами забезпечення матеріальними ресурсами, цінами на них тощо. Та найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів становлять: виробничі запаси - на електростанціях та підприємствах легкої промисловості (до 90%); незавершене виробництво - на підприємствах машинобудування (близько 40%, у зв'язку з великою тривалістю виробничого циклу), витрати майбутніх періодів - на підприємствах добувної індустрії (40-50% і більше).

[1 ст. 121-122]

Нормування витрат.

Визначення потреби підприємства в сировині та інших видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їхніх витрат. Ці норми розробляються самими підприємствами або на їхнє замовлення галузевими науково-дослідними організаціями.

Види цих норм виокремлюються за такими класифікаційними ознаками:

а) за призначенням - норми витрат сировин, матеріалів, енергії, палива, тощо;

б) масштабом дії - групові (на однакові види продукції) та індивідуальні;

в) періодом дії - річні (для поточного планування) й перспективні;

г) ступенем деталізації об'єктів нормування - для деталі (вузла) й виробу в цілому;

д) ступенем деталізації нормованих ресурсів - специфіковані (на види ресурсів з конкретними параметрами) і зведені (на види ресурсів за звуженою номенклатурою).

Нормування витрат окремих видів матеріальних ресурсів передбачає дотримання певних наукових принципів.

Найважливішими з цих принципів мають бути: прогресивність, технологічна та економічна обґрунтованість, динамічність і забезпечення можливості зниження норм.

Норма витрат того чи іншого виду матеріальних ресурсів це гранично допустима величина витрат на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) найвищого ґатунку.

Вона має власну структуру, тобто співвідношення окремих елементів, які у сукупності становлять загальну величину витрати певного виду матеріальних ресурсів на одиницю продукції, що виробляється.

Для більшості матеріалів структура норми витрати включає: корисну (чисту) витрату; технологічні відходи і втрати; інші організаційно-технічні втрати (під час транспортування, зберігання тощо).

У практиці господарювання використовують три основні методи нормування витрат матеріальних ресурсів:

аналітично-розрахунковий, дослідно-лабораторний, звітно-статистичний.

Аналітично-розрахунковий метод є найбільш прогресивним, що базується на глибокому аналізу та техніко-економічному обґрунтуванні всіх елементів норми з використанням найновіших досягнень техніки і технології виробництва.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Оборотні кошти підприємства, поняття і структура

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок